Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України у складі :

Суддів:  Бутенка В. I.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. I.,

Сороки М. О.,

Гончар Л. Я.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Голови Апеляційного суду Львівської області Государського В. Ф. про визнання дій неправомірними,  -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 26 вересня 2005 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Апеляційного суду Львівської області Государського В. Ф. про визнання дій неправомірними.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 06 лютого 2006 року відмовлено ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 26 вересня 2005 року. Провадження у справі закрито.

У касаційній скарзі на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 26 вересня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 лютого 2006 року ОСОБА_1 ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно  до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, заяву на оскарження ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 26 вересня 2005 року ОСОБА_1 подала 24. 10. 2005 року, а апеляційну скаргу на вказану ухвалу - 15. 11. 2005 р., пропустивши тим самим 10-денний строк з моменту подачі заяви, який передбачений п. 4 ст. 186 КАС України (2747-15) .

Щодо ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 26 вересня 2005 року, то вона не може бути предметом розгляду в суді касаційної інстанції, оскільки не переглядалась в апеляційному порядку.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено порушення норм матеріального і процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з додержанням норм  матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись  ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу  адміністративного  судочинства  України, колегія суддів,-

У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без  задоволення,  а ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 лютого 2006 року - без  змін .

Ухвала оскарженню не підлягає.