СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 16.05.2006                                     Справа N 30/404
 
     Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі:  головуючого -  Шицького  І.Б.,  суддів:  Барбари  В.П.,
Лилака Д.Д.,  Новікової  Т.О.,  Потильчака  О.І.,  Черногуза Ф.Ф.,
розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну  скаргу
Національної  акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову
Вищого господарського суду України  від  28  лютого  2006  року  в
справі  N  30/404  за  скаргою  Національної  акціонерної компанії
"Нафтогаз України" до  Департаменту  державної  виконавчої  служби
Міністерства юстиції  України  
 
про   визнання дій неправомірними
 
                         В С Т А Н О В И Л А:
 
     Ухвалою господарського суду м.  Києва від 20 травня 2003 року
затверджено  мирову  угоду,  укладену  20  травня  2003  року  між
відкритим акціонерним  товариством  (далі  -  ВАТ)  "Укрнафта"  та
Національною   акціонерною   компанією   (далі  -  НАК)  "Нафтогаз
України"; припинено провадження в справі за позовом ВАТ "Укрнафта"
до  НАК  "Нафтогаз  України" про стягнення 177349121 грн.  03 коп.
заборгованості за додатковою угодою N 6 від 15 березня  2002  року
до договору   купівлі-продажу   газу  N  3/17/14/78  від  1  січня
1999 року та за позовом НАК "Нафтогаз України" до  ВАТ  "Укрнафта"
про визнання  недійсною  додаткової  угоди  N  6  від  15  березня
2002 року  до  договору  купівлі-продажу  газу  N  3/17/14/78  від
1 січня 1999 року.
 
     У червні  2005 року НАК "Нафтогаз України" звернулася до суду
зі  скаргою  на  дії  Департаменту  державної  виконавчої   служби
Міністерства юстиції України (далі - ДДВС), в якій просила визнати
неправомірними  дії   ДДВС   по   примусовому   виконанню   ухвали
господарського  суду м.  Києва від 20 травня 2003 року,  скасувати
постанову ДДВС від 6 червня  2005  року  N  256/14  про  відкриття
виконавчого    провадження   по   примусовому   виконанню   ухвали
господарського суду м. Києва від 20 травня 2003 року та заборонити
суб'єкту  оскарження  вчиняти будь-які дії спрямовані на виконання
постанови від 6 червня 2005 року.
 
     Ухвалою господарського суду м.  Києва від 22 липня 2005 року,
залишеною    без    змін    постановою   Київського   апеляційного
господарського суду від 29 вересня 2005 року, скаргу НАК "Нафтогаз
України"  задоволено частково.  Визнано неправомірними дії ДДВС по
примусовому виконанню ухвали  господарського  суду  м.  Києва  від
20 травня  2003  року  та  скасовано  постанову  ДДВС від 6 червня
2005 року N 256/14.  У  решті  скаргу  залишено  без  задоволення.
Зазначені   судові   рішення   обґрунтовуються   тим,   що  ухвала
господарського суду про затвердження мирової угоди не є виконавчим
документом.
 
     Постановою Вищого  господарського  суду України від 28 лютого
2006 року зазначені судові рішення скасовано, скаргу НАК "Нафтогаз
України" на дії ДДВС залишено без задоволення.
 
     Ухвалою колегії  суддів Верховного Суду України від 20 квітня
2006 року за касаційною скаргою НАК  "Нафтогаз  України"  порушено
провадження  з  перегляду  в  касаційному порядку постанови Вищого
господарського суду України від 28  лютого  2006  року.  Касаційна
скарга   обґрунтовується  невідповідністю  оскаржуваної  постанови
Конституції  України  ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
        ,  нормам  матеріального  та
процесуального права.
 
     Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення представників сторін,
обговоривши  доводи  касаційної  скарги  і  перевіривши  матеріали
справи,  Судова  палата  у  господарських  справах Верховного Суду
України  вважає,   що   касаційна   скарга   підлягає   частковому
задоволенню з таких підстав.
 
     Скасовуючи судові рішення та залишаючи без задоволення скаргу
НАК "Нафтогаз  України"  на  дії  ДДВС,  Вищий  господарський  суд
України дійшов  висновку  про  те,  що  ухвала господарського суду
м. Києва від 20 травня 2003 року про  затвердження  мирової  угоди
між   ВАТ  "Укрнафта"  та  НАК  "Нафтогаз  України"  є  виконавчим
документом  і  тому  відповідно  до  вимог  Закону  України   "Про
виконавче  провадження"  ( 606-14  ) (606-14)
         підлягає виконанню.  Проте з
такими висновками суду погодитися не можна. Відповідно до статті З
Закону України   "Про   виконавче   провадження"  (далі  -  Закон)
державною  виконавчою  службою  підлягають   виконанню,   зокрема,
ухвали,    постанови    судів    у    цивільних,    господарських,
адміністративних та кримінальних справах у випадках,  передбачених
законом.  Ухвала суду про затвердження мирової угоди як виконавчий
документ  повинна  відповідати  загальним  вимогам,  викладеним  у
статті 86    Господарського    процесуального    кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
         та статті 19 Закону.
 
     З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду
м.  Києва  від  20 травня 2003 року про затвердження мирової угоди
між ВАТ "Укрнафта" та НАК "Нафтогаз України",  резолютивна частина
якої обмежується лише вказівкою про затвердження угоди, не містить
передбачених законодавством ознак та відомостей (умови,  розмір  і
строки   виконання   зобов'язань  сторін  тощо)  для  визнання  її
виконавчим документом,  що підлягає виконанню державною виконавчою
службою.
 
     За таких обставин висновок Вищого господарського суду України
про те, що зазначена ухвала господарського суду підлягає виконанню
відповідно  до  Закону  ( 606-14  ) (606-14)
         не відповідає вимогам чинного
законодавства, матеріалам справи та є помилковим.
 
     Ураховуючи наведене,  постанова  Вищого  господарського  суду
України   підлягає   скасуванню,   а  постанова  суду  апеляційної
інстанції залишенню в силі.
 
     Керуючись статтями    111-17    -    111-20    Господарського
процесуального   кодексу   України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Судова  палата
П О С Т А Н О В И Л А:
 
     Касаційну скаргу Національної акціонерної компанії  "Нафтогаз
України" задовольнити частково.
 
     Постанову Вищого  господарського  суду  України від 28 лютого
2006  року  скасувати,   а   постанову   Київського   апеляційного
господарського суду від 29 вересня 2005 року залишити в силі.
 
     Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.