К-14902/06 Про визнання недійсним договору на створення науково-технічної продукції - Текст документа

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі (правонаступник Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції)

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 16.02.2006 р.

у справі № 11/18 Д

за позовом Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Томі ЛТД"

2. Приватного підприємства "Селен С"

про визнання угоди недійсною, -

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ "Томі ЛТД", ПП "Селен С" про визнання недійним договору № 256 від 22.11.2002 р. про створення науково-технічної продукції з підстав укладення вказаної угоди з метою суперечною інтересам держави та суспільства та застосування відповідних правових наслідків, передбачених ст.49 ЦК України (в редакції 1963 (1540-06) р.).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 03.06.2005 р. позов задоволено. Визнано недійсним договір від 22.11.2002 р. № 256 про створення науково-технічної продукції, укладений між ПП "Селен С" та ТОВ "Томі Лтд". Стягнуто з ТОВ "Томі Лтд" в доход держави 26097,00 грн. вартості отриманих по договору робіт; стягнуто з ПП "Селен С" в доход держави 26097,00 грн. отриманих за виконання робіт по спірному договору.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 16.02.2006 р. рішення суду першої інстанції змінено в частині застосованих реституційних наслідків, вирішено стягнути з ПП "Селен С" на користь ТОВ "Томі Лтд" 26097 грн.; стягнути з ТОВ "Томі Лтд" вартість отриманих робіт на суму 26097 грн. в доход держави.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Доводи обгрунтовуються тим, судом апеляційної інстанції неправильно зроблено висновок про відсутність з боку відповідачів умислу, завідомо суперечного інтересам держави.

У справі здійснено заміну позивача Житомирської ОДПI правонаступником ДПI у м.Житомирі у зв'язку з проведеною реорганізацією державних податкових інспекцій.

Відповідач-1 та відповідач-2 заперечень на касаційну скаргу не надали, представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись за адресами, що вказані в матеріалах справи. Справу розглянуто відповідно до вимог ч.4 ст.221 КАС України (2747-15) .

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між відповідачами ПП "Селен-С" та ТОВ "Томі Лтд" укладено договір №256 про створення науково-технічної продукції.

Відповідно до п.2.1 п.2 цього договору за виконану Замовник - ТОВ "Томі Лтд" виплачує Виконавцю - ПП "Селен-С" винагороду в розмірі 26097,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4349,50 грн.

Виконання договору підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передачі виконаних за договором робіт.

На виконання умов договору щодо оплати виконаних робіт ПП "Селен-С" була видана ТОВ "Томі Лтд" податкова накладна №1911 від 23.12.2002 р. на загальну суму 26097,00 грн. в т.ч. ПДВ 4349,50 грн. Платіжним дорученням №444 від 23.12.2002 р. ТОВ "Томі Лтд" здійснило оплату виконаних робіт за договором в повному обсязі.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 30.09.2003 р. визнано недійсним статут ПП "Селен-С", свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, з підстав реєстрації підприємства на підставну особу - громадянина ОСОБА_1, який не мав наміру та можливості займатися господарською діяльністю зареєстрованого на його ім'я підприємства, керівництвом підприємства не займався, угод від імені підприємства не укладав, документів в якості керівника не підписував.

Відповідно до ст.49 ЦК України ( в редакції 1963 (1540-06) р.), якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу в обох сторін - у разі виконання угоди обома сторонами - у дохід держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується дохід держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в дохід держави.

Ст.59 ЦК України (в редакції 1963р. (1540-06) ) передбачає момент, з якого угода вважається недійсною.

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до ст. 49 ЦК України (в редакції 1963 (1540-06) р.) є її укладання з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявності умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в тому числі держави. Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

У рішенні суду відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам соціалістичної держави та суспільства. Навпаки, встановлені судом факти свідчать про те, що ТОВ "Томі Лтд" сплатило продавцю в ціні товару податок на додану вартість.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявність у ТОВ "Томі Лтд" дозволу на здійснення пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію котельних установок та приборів обліку енергоносіїв, отриманого в органі Держнаглядохоронпраці, не може свідчити про обізнаність посадових осіб цього підприємства про відсутність відповідного дозволу у ПП "Селен-С".

Отже, висновок судів про суперечність спірних угод інтересам держави та суспільства помилково грунтується на обставинах, які не мали правового значення для справи. Він є наслідком порушення судами, зокрема, вимог процесуального закону про належність доказів та підстави звільнення від доказування.

Крім того, згідно п.1 та 2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) від 01.01.2004 р., Цивільний кодекс Української РСР (1540-06) від 18.07.1963 р. втратив чинність. Цивільний кодекс України (435-15) (в редакції 2004 р.) не містить такі публічно-правові наслідки укладення недійсної угоди, які були встановлені ст.49 ЦК УРСР (1540-06) , Цим кодексом скасована відповідальність (правові наслідки) у вигляді публічно-правової санкції - стягнення в доход держави, одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства. Наслідком укладення угоди, яка порушує публічний порядок не є адміністративно-правова конфіскація (ст.228 ЦК України (435-15) ).

За змістом ч.2 ст.5 ЦК України (435-15) , кодекс має зворотну дію у часі у випадках, коли він пом'якшує або скасовує відповідальність особи.

Таким чином, застосування судом при вирішенні спору публічно-правових санкцій, які були встановлені законом, чинним на момент укладення угоди, але відсутніх в ЦК України (435-15) на момент ухвалення рішення про притягнення до відповідальності, є помилковим.

Наведені порушення норм матеріального права, призвели до прийняття неправильних судових рішень та в силу положень ст.220 КАС України (2747-15) не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, у зв'язку з чим постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини справи, та в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу ДПI у м.Житомирі задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 03.06.2005 р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 16.02.2006 р. скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.