СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.03.2006 Справа N 7/192-3/167
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі:
Головуючого - Шицького І.Б.
суддів: Барбари В.П., Карпечкіна П.Ф., Колесника П.І.,
Новікової Т.О., Потильчака О.І. та Черногуза Ф.Ф.,
за участю представників:
державного підприємства "Науково-дослідний виробничий
агрокомбінат "Пуща-водиця" - К.Т.В. і Л.В.С.,
ТОВ Управління виробничо-технологічної комплектації
"Київсільспецбуд" - Г.А.В. і Т.В.В.,
Київської міської Ради та Головного управління земельних
ресурсів виконавчого органу Київради - Я.Е.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат
"Пуща-водиця" на постанову Вищого господарського суду України від
22 грудня 2005 року N 7/192-3/167 у справі за позовом
ТОВ Управління виробничо-технологічної комплектації
"Київсільспецбуд" до Київської міської Ради і Головного управління
земельних ресурсів виконавчого органу Київради (третя особа без
самостійних вимог на стороні відповідачів - державне підприємство
"Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця")
про зобов'язання укласти договір оренди строком на 49 років
земельної ділянки площею 4607,84 кв.м по вул. Маршала Гречка,
9-д у м. Києві,
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2004 року ТОВ Управління виробничо-технологічної
комплектації "Київсільспецбуд" (далі - позивач) подало до
господарського суду позов до Київської міської Ради (далі -
відповідач-1) і Головного управління земельних ресурсів
виконавчого органу Київради (далі - відповідач-2), третя особа без
самостійних вимог на стороні відповідачів - державне підприємство
"Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця".
У позові, з урахуванням доповнень, ставилось питання про
зобов'язання Київської міської ради вилучити з постійного
користування державного підприємства "Науково-дослідний виробничий
агрокомбінат "Пуща-водиця" земельну ділянку в м. Києві по
вул. Маршала Гречка, 9-д, на якій розташований приватизований
ТОВ УВТК "Київсільспецбуд" цілісний майновий комплекс, закріпити
вказану земельну ділянку за позивачем; зобов'язати Київську міську
раду передати земельну ділянку в м. Києві по вул. Маршала Гречка,
9-д в оренду ТОВ УВТК "Київсільспецбуд" на умовах, передбачених
проектом договору оренди землі від 12 березня 2005 року N 29.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду міста Києва від
7 квітня 2005 року у задоволенні позову відмовлено. Посилання
зроблено на пункт 2 статті 149 Земельного Кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
(далі - ЗК України), згідно якого вилучення земельних
ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень
Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки
Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних,
міських рад відповідно до їх повноважень. Суд зазначив, що
відповідно до пункту 10 статті 149 ЗК України у разі незгоди
землекористувача з вилученням земельної ділянки питання
вирішується у судовому порядку, а оскільки спір між сторонами щодо
надання згоди останнього на вилучення земельної ділянки з метою її
надання в оренду позивачу не вирішувався, то відсутні підстави для
прийняття Київською міською радою рішення про вилучення спірної
земельної ділянки або її частини з постійного користування
агрокомбінату.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
21 червня 2005 року вищевказане рішення суду змінено. Позов
задоволено частково. Зобов'язано Київську міську раду передати в
оренду позивачу земельну ділянку по вул. Маршала Гречка, 9-д у
м. Києві на умовах, передбачених проектом договору оренди землі
від 12 березня 2005 року N 29, строком на 10 років. У задоволенні
іншої частини позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 22 грудня
2005 року N 7/192-3/167 постанову Київського апеляційного
господарського суду від 21 червня 2005 року залишено без змін.
Посилання зроблено на такі обставини. Спірна земельна ділянка не
передана в оренду позивачу у зв'язку з відсутністю згоди третьої
особи, в постійному користуванні якої знаходиться дана ділянка, на
її вилучення.
Київська міська рада, відмовивши в передачі земельної ділянки
в оренду на підставі відсутності згоди постійного землекористувача
на її вилучення, не здійснила дій, передбачених статтею 149 ЗК
України ( 2768-14 ) (2768-14)
по вилученню ділянки з постійного користування
ДП "Науково-дослідного виробничого агрокомбінату "Пуща-Водиця",
оскільки нею не ставилось питання про вилучення даної земельної
ділянки.
Обов'язок відповідної ради відвести земельну ділянку у
власність, або користування необхідно відрізняти від обов'язку
оформити право на земельну ділянку, якщо воно виникло у зв'язку з
переходом права на будівлю і споруду, приватизацією об'єктів
незавершеного будівництва або внаслідок укладення передбачених
законом цивільно-правових угод, а також коли земельну ділянку було
надано підприємству чи організації до введення в дію Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
.
Ухвалою Верховного Суду України від 16 лютого 2006 року
порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови
Вищого господарського суду України від 22 грудня 2005 року
N 7/192-3/167 за касаційною скаргою державного підприємства
"Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", де
поставлено питання про скасування цієї постанови, постанови
Київського апеляційного господарського суду від 21 червня
2005 року та залишення без змін рішення господарського суду міста
Києва від 7 квітня 2005 року. Посилання зроблені на порушення і
неправильне застосування норм матеріального права та
невідповідність оскарженої постанови положенням Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Заслухавши доповідача, представників сторін та перевіривши
матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного
Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
таких підстав.
Висновки, зроблені як касаційною, так і апеляційною
інстанцією, суперечать вимогам закону та даним, що містяться в
матеріалах справи.
Із статуту державного підприємства "Науково-дослідний
виробничий комбінат "Пуща-Водиця" вбачається, що воно засноване на
державній власності і підпорядковане Міністерству аграрної
політики України.
Згідно з Державним актом на право постійного користування
землею, зареєстрованого 15 липня 1998 року за N 91-4-00017,
агрокомбінату "Пуща-Водиця" надано у постійне користування
335,0951 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування.
Зазначений Державний акт виданий відповідно до розпорядження
від 21 квітня 1998 року N 891 Київської міської державної
адміністрації, не визнавався судом недійсним і не скасовувався.
1 квітня 1999 року між регіональним відділенням ФДМ України
по місту Києву (продавець) та ТОВ Управління
виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд" (покупець)
укладено договір N 624 купівлі-продажу цілісного майнового
комплексу державного підприємства "Управління
виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд", відповідно
до пункту 1.1 якого продавець продав, а покупець купив державне
майно цілісного майнового комплексу (ЦМК) державного підприємства
"Управління виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд"
корпорації "Украгропромбуд", який знаходиться за адресою: м. Київ,
вул. Маршала Гречка, 9-д, та включає в себе всі його активи і
пасиви, інвентар, обладнання, устаткування, інше майно та
нежитлові будівлі загальною площею 784,1 кв.м, які знаходяться за
адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 9-д.
За актом N 666 приймання-передачі цілісного майнового
комплексу державного підприємства "Управління
виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд" від
2 квітня 1999 року продавець передав позивачу куплене останнім
державне майно вартістю згідно з експертною оцінкою 25281 грн., у
тому числі вартість оборотних засобів 900 грн., вартість основних
фондів 24381 грн., з них нежитлові будівлі загальною площею
784,10 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 9-д.
Реєстраційним посвідченням БТІ м. Києва від 13 квітня
1999 року підтверджується, що домоволодіння N 9-д по вул. Маршала
Гречка в цілому зареєстроване на праві власності за позивачем.
Листом N 01/7 від 22 квітня 1999 року позивач звернувся до
голови Київської міської ради, в якому просив видати документи на
право користування земельною ділянкою для обслуговування
розташованих на ній складських приміщень.
Матеріалами справи підтверджується належне виконання
Київською міською радою передбаченого статтею 19 Земельного
кодексу УРСР ( 561-12 ) (561-12)
обов'язку розглянути клопотання у строк не
більше місяця (лист Київради від 18 травня 1999 року
N 225-ПК-244), після чого уповноважений нею орган дав дозвіл на
складання проекту відведення земельної ділянки, що підтверджується
дорученням N 1173 від 27 травня 1999 року.
Із матеріалів справи вбачається, що проект відведення
земельної ділянки не був погоджений з агрокомбінатом
"Пуща-Водиця", який є землекористувачем зазначеної земельної
ділянки згідно з Державним актом на право постійного користування
землею, зареєстрованого 15 липня 1998 року за N 91-4-00017. Ці
обставини свідчать про недотримання позивачем процедури підготовки
документів для розгляду Київрадою питання про відведення йому
земельної ділянки, передбаченої діючим на той момент ЗК УРСР
( 561-12 ) (561-12)
.
Аналіз законодавства України, яке регулює спірні
правовідносини, дозволяє зробити висновок про те, що стаття 27
Закону України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
,
якою передбачено пріоритетне право власника приватизованого
об'єкту на довгострокову оренду (на строк не менше десяти років)
займаних ними земельних ділянок з наступним викупом цих ділянок
відповідно до законодавства України, якщо на це немає прямої
заборони Кабінету Міністрів України або відповідної місцевої ради,
а також передбачений обов'язок місцевої ради у місячний строк з
моменту реєстрації приватизованого об'єкта переоформити договір
оренди на користування землею, стосується лише фактично займаних
земельних ділянок під об'єктами приватизованого нерухомого майна
(будівель, споруд), та може бути реалізована лише у порядку, на
підставах та за умов, передбачених земельним законодавством
України.
Відповідно до статті 30 ЗК України ( 561-12 ) (561-12)
, якою позивач
обґрунтовує свої позовні вимоги, при переході права власності на
будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах,
передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право
користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення
і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та
споруди. При передачі підприємствами, установами і організаціями
будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям
разом з цими об'єктами до них переходить право користування
земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та
споруди. Право власності або право користування земельною ділянкою
у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів
відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.
Відповідно до статті 23 ЗК УРСР ( 561-12 ) (561-12)
, право власності
або право постійного користування землею посвідчується державними
актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними,
міськими, районними Радами народних депутатів.
Із матеріалів справи вбачається, що державному підприємству
"Управління виробничо-технологічної комплектації
"Київсільспецбуд", цілісний майновий комплекс якого було
приватизовано позивачем, спірна земельна ділянка не виділялась,
право користування спірною земельною ділянкою не оформлялось та не
надавалось, що підтверджується відсутністю відповідного державного
акту на право постійного користування земельною ділянкою, договору
її оренди чи державного акту про право власності на неї.
Крім того, необхідно звернути увагу, що рішенням арбітражного
суду міста Києва від 11 червня 1996 року у справі N 7/147 за
позовом агрокомбінату "Пуща-Водиця" зобов'язано Управління
виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд" звільнити
земельну ділянку площею 0,75 га за адресою: м. Київ, вул. Маршала
Гречка, 9-д.
Листом регіонального відділення ФДМ України по місту Києву
підтверджується, що інвентаризація та експертна оцінка об'єкту
здійснена станом на 1 січня 1999 року без врахування земельного
компоненту.
Оскільки державному підприємству, яке було приватизоване,
право користування земельною ділянкою оформлено не було, доказів
виділення земельної ділянки цьому підприємству позивач не надав,
то при передачі регіональним відділенням за актом N 666
приймання-передачі цілісного майнового комплексу державного
підприємства "Управління виробничо-технологічної комплектації
"Київсільспецбуд" від 2 квітня 1999 року нежитлових будівель
загальною площею 784,10 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Маршала
Гречка, 9-д, до позивача перейшло право користування земельною
ділянкою лише під цими будівлями, так як відповідно до статті 30
ЗК УРСР ( 561-12 ) (561-12)
при передачі підприємствами, установами і
організаціями будівель та споруд іншими підприємствам, установам і
організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право
користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені
будівлі та споруди.
Своє право на решту земельної ділянки, яка є предметом даного
спору, позивач не обґрунтував та цю обставину не довів.
Відповідно до статті 124 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
передача в
оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною
їх цільового призначення та із земель запасу під забудову
здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому
статтями 118, 123 цього Кодексу.
Проект відведення земельної ділянки, розташований лише під
будівлями, які належать на праві власності позивачу та знаходяться
за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 9-д, не розроблявся, що
не спростовується позивачем, у зв'язку з чим відсутні підстави,
передбачені статтями 123, 124 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
, для передачі
цієї земельної ділянки (яка є частиною спірної земельної ділянки)
в оренду позивачу.
Згідно з пунктом 5 статті 116 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
, надання
у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у
користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в
порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності з статтею 124 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
передача
в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або
комунальній власності, здійснюється на підставі рішення
відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Пунктом 1 статті 149 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
встановлено, що
земельні ділянки, надані у постійне користування із земель
державної та комунальної власності, можуть вилучатися для
суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та
органів місцевого самоврядування.
Пунктом 2 статті 149 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
передбачено, що
вилучення земельних ділянок провадиться за згодою
землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України,
Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних
адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх
повноважень.
Згідно з пунктом 10 статті 149 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
у разі
незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання
вирішується в судовому порядку.
У судовому порядку спір між позивачем та агрокомбінатом щодо
надання згоди останнього на вилучення земельної ділянки з метою
передачі її в оренду позивачу, не вирішувався, що свідчить про
відсутність передбачених статтями 141, 149 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
підстав для прийняття Київською міською радою рішення про
вилучення спірної земельної ділянки або її частини з постійного
користування агрокомбінату.
Позовні вимоги не ґрунтуються на статті 10 Закону України
"Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
, відповідно до якої передача в
оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни
обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю земельну
ділянку.
Оскільки відповідно до статті 27 Закону України "Про
приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
, статті 30 ЗК УРСР
( 561-12 ) (561-12)
позивач має переважне право на довгострокову оренду
земельної ділянки, розташованої під належними йому нежилими
будівлями, а агрокомбінат має законне право постійного
користування земельною ділянкою відповідно до Державного акту на
право постійного користування землею, зареєстрованого 15 липня
1998 року за N 91-4-0017, то користування агрокомбінатом цією
частиною ділянки не може розглядатись як обставина, що порушує
права позивача, так як згідно зі статтею 10 Закону України "Про
оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
передача в оренду земельної ділянки не є
підставою для припинення або зміни права агрокомбінату на цю
земельну ділянку.
Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок,
що вилучення земельної ділянки у агрокомбінату не ґрунтується на
законодавстві України та суперечить статті 10 Закону України "Про
оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17 - 111-21
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата у господарських справах Верховного Суду України
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу державного підприємства "Науково-дослідний,
виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 22 грудня
2005 року N 7/192-3/167 та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 21 червня 2005 року скасувати, а рішення
господарського суду міста Києва від 7 квітня 2005 року залишити в
силі.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.