Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Бутенка В.I., Панченка О.I., Гончар Л.Я., Лиски Т.О., Сороки М.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Монастириського районного суду Тернопільської області від 13 серпня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 20 січня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Тлумацького районного суду Iвано-Франківської області, апеляційного суду Iвано-Франківської області про визнання недійсним правочину, оформленого судовим рішенням, -

встановила:

В червні 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому просили визнати недійсним правочин оформлений судовим рішенням Тлумацького районного суду Iвано-Франківської області від 12.10.2000 р. та відповідним рішенням апеляційного суду  у справі №2-75/2000. Зазначеними судовими рішеннями позивачам відмовлено в задоволенні позову до Управління МВС України в Iвано-Франківській області та Відділення державного казначейства України в Городищенському районі про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Ухвалою Монастириського районного суду від 13 серпня 2004 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 20 січня 2005 року, в прийнятті позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із ухваленими по справі судовими рішеннями, позивачі звернулися з касаційною скаргою, в якій просять вказані судові рішення скасувати, а справу для розгляду позову по суті направити до апеляційного суду, як суду першої інстанції

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України (2747-15) , підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відмовляючи у прийнятті позову, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що згідно з положеннями Конституції України (254к/96-ВР) рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів щодо здійснення правосуддя можуть оскаржуватись в апеляційному та касаційному порядку.

Звернення зі скаргами на судові рішення до інших судів цієї ж інстанції чинним законодавством не передбачено.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права та відсутні передбачені

ст. 227 КАС України (2747-15) підстави для їх обов'язкового скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні їх касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ,  колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Монастириського районного суду Тернопільської області від 13 серпня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 20 січня 2005 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.