Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого -  Шипуліної Т.М.,

суддів:  Сергейчука О.А., Нечитайла О.М., Маринчак Н.Є., Костенко М.I.

при секретарі Бойченко Ю.П.

за участю від позивача Соріної С.П., Давидова Є.В., від відповідача - не з'явилися

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ВАТ "Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 липня 2006 року по справі № 2-23/1227-2006А за позовом ВАТ "Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь  судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання,  перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами  першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та  процесуального права, а також правову оцінку обставин у справі, колегія

В С Т А Н О В И Л А :

В липні 2005 року ВАТ "Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня" звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.№0002182602/0 від 11.11.2004 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 182600 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі73040 грн.

Вказували, що прийняте повідомлення- рішення вважають незаконним, оскільки воно прийнято з порушенням  норм матеріального та процесуального права.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2006 року, позовні вимоги ВАТ "Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня" до ДПI у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0002182602/0 від 11.11.2004 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 182600,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 73040,00 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 липня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано, постановлено нове про відмову в задоволені позову.

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, позивач 08 серпня 2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 вересня 2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі позивач просить  скасувати  постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 липня 2006 року як прийняту  в результаті неправильного застосування норм матеріального права до фактичних обставин справи та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

При скасування рішення суду першої інстанції, колегія вважала, що відповідач  правильно нарахував позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 182600,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 73040,00 грн., оскільки ВАТ "Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня не включив до валового доходу за листопад 2003 року доходи отримані з19,21,28 листопада 2003 року  в результаті виконання договору купівлі-продажу цінних паперів.

З такими висновками апеляційної інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем за період з 01.01.2002 р. по 31.12.2003 р.  була проведене позапланова документальна перевірка ВАТ "Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня з питання дотримання вимог податкового законодавства при обчисленні та сплаті в бюджет податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з товариством  з обмеженою відповідальністю "Тира" та складений акт від 09.11.2004 року, який став підставою для прийнятті оспорюваного повідомлення -рішення.

З матеріалів справи вбачається і це було встановлено судом, що між ТОВ "Тира" /покупець/, за дорученням і за рахунок якого діяла інвестиційна компанія "Бізнес-інвест" на підставі договору доручення,  і ВАТ "Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня /продавець /були укладені договори купівлі -продажу цінних паперів /векселів/ і  акти  їх прийому - передачі. Згідно договору покупець зобов'язаний перерахувати продавцю - позивачу протягом 60 банківських днів суму грошових коштів.

28.11.2003 р. між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Тира" укладена угода про зупинення взаємних зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог на суму 974053,14 грн.

Згідно до п.3.1. ст..3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом ;.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст..5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст..ст.8,9 Закону.

Відповідно  до п.1ч.1ст.1 Декрету КМ України №15-93 (15-93) від 19.02.1993 р. "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" під валютою України розуміються як власне валюта України /гроші/, так і платіжні документи та цінні папери, зокрема векселі, виражені у валюті України.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що при заліку зустрічних вимог між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тира" та ВАТ "Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня за договором оренди  та між ними  ж за договором купівлі -продажу векселів, останній виступив як засіб платежу  за отримані послуги за договором оренди.

З огляду на зазначене, передача векселів як спосіб безготівкового платежу не підлягає оподаткуванню податком на прибуток, сам по собі прибуток від операції з цінними паперами відсутній, отже і відсутній валовий дохід від даної операції.

Таким чином, донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток  спірним повідомленням - рішенням  з урахуванням  конкретних обставин справи, суд першої інстанції правильно визнав неправомірним.

Враховуючи наведене, у відповідача відсутні і підстави для нарахування  штрафних санкцій відповідно до п.17.1.3 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

За таких обставин, колегія вважає  не можливим погодитись з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки норми права застосовані без врахування фактичних обставин  даної справи.

Згідно ст.226 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасовано помилково.

Керуючись ст..ст. 210, 220, 221, 226, 231 та ч.5 ст.. 254 КАС України (2747-15) , колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ВАТ "Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня" задовольнити,  постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 липня 2006 року - скасувати та залишити без змін  постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2006 року .

Постанова  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.