СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
 21.06.2005                                         Справа N 15/41
 
 
     Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі:  <...>,
     розглянувши у  відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Демітекс" на постанову  Вищого
господарського суду України від 05.04.2005 р.  у справі за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕД Плаза" до  відкритого
акціонерного   товариства   "Демітекс",   третя   особа:   дочірнє
підприємство "Еліріца-Київ" про визнання недійсним договору та  за
зустрічним  позовом  відкритого акціонерного товариства "Демітекс"
до  товариства  з  обмеженою  відповідальністю  "ГЕД  Плаза"   
 
про   визнання права власності та зобов'язання передати майно,
 
                        В С Т А Н О В И Л А:
 
     У лютому 2004 р. товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕД
Плаза"  звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства
"Демітекс"  про  визнання   недійсним   договору   купівлі-продажу
нерухомого  майна  від  28.04.2003  р.  з  тих мотивів,  що продаж
нерухомого майна суперечить статутним цілям позивача.  Окрім того,
спірний  договір  з  боку  товариства з обмеженою відповідальністю
"ГЕД Плаза" підписано не уповноваженою особою.
 
     Відповідач позов не визнавав та  пред'явив  зустрічний  позов
про  визнання  права  власності на нерухоме майно,  що є предметом
оспорюваного договору,  і зобов'язання  передати  його  відкритому
акціонерному товариству "Демітекс".
 
     Рішенням господарського    суду   Полтавської   області   від
04-05.03.2004   р.,   залишеним   без   змін   постановою   Вищого
господарського  суду  України  від  22.06.2004  р.,  у задоволенні
первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено.
 
     Рішенням господарського   суду   Полтавської   області    від
11.08.2004   р.,   залишеним   без   змін   постановою  Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від  08.11.2004  р.,
скасовано рішення  суду  першої інстанції від 04-05.03.2004 р.  за
результатами його перегляду за  нововиявленими  обставинами  та  у
задоволенні зустрічного позову відмовлено.
 
     Судові рішення  мотивовані тим,  що на момент розгляду справи
право власності на спірне майно належало  дочірньому  підприємству
"Еліріца-Київ".
 
     Постановою Вищого    господарського    суду    України    від
05.04.2005 р.  залишено  без  змін  постанову   суду   апеляційної
інстанції.
 
     Ухвалою від  26  травня  2005  р.  Верховним Судом України за
касаційною скаргою відкритого акціонерного  товариства  "Демітекс"
порушено   касаційне  провадження  з  перегляду  постанови  Вищого
господарського суду України від 5 квітня  2005  р.  з  мотивів  її
невідповідності    нормам    процесуального   права   та   різного
застосування Вищим господарським судом України положень  одного  й
того ж закону в аналогічних справах.
 
     Товариство з   обмеженою   відповідальністю  "ГЕД  Плаза"  не
використало наданого законом права на участь свого представника  у
судовому засіданні.
 
     Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
відкритого  акціонерного  товариства  "Демітекс"   та   дочірнього
підприємства   "Еліріца-Київ",   перевіривши  матеріали  справи  і
рішення,  які приймались судами  в  процесі  її  розгляду,  Судова
палата   вважає,   що  касаційна  скарга  підлягає  задоволенню  з
наступних підстав.
 
     Відповідно до ст.  112 Господарського процесуального  кодексу
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         господарський суд може переглянути прийняте
ним судове рішення,  яке набрало законної сили,  за нововиявленими
обставинами,  що мають істотне значення для справи і не могли бути
відомі заявникові.
 
     Рішення господарського   суду   Полтавської    області    від
11.08.2004 р.,  з яким погодилися господарські суди апеляційної та
касаційної інстанцій, вимогам вказаної статті не відповідає.
 
     Як вказано у п.  5 постанови Пленуму Верховного Суду  України
"Про   практику   перегляду  судами  у  зв'язку  з  нововиявленими
обставинами рішень,  ухвал і  постанов  у  цивільних  справах,  що
набрали законної сили" від 27.02.81 р.  за N 1 ( v0001700-81 ) (v0001700-81)
        , не
можуть бути визнані нововиявленими нові тобто такі,  що виникли чи
змінилися   після   встановлення   рішення,   обставини,  а  також
обставини,  на які посилалася особа,  яка брала участь у справі, у
своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені
при виконанні судом вимог процесуального закону.
 
     Аналогічне роз'яснення  міститься  у   п.   1.1   роз'яснення
президії Вищого  господарського суду України від 21.05.2002 р.  за
N 04-5/563 ( v_563600-02 ) (v_563600-02)
         "Про деякі питання  практики  перегляду
рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", відповідно
до якого виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору
не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення
за правилами розділу XIII  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Відповідно до  п.  1.3 цього ж роз'яснення ( v_563600-02 ) (v_563600-02)
         не
можуть вважатися нововиявленими обставини,  що  встановлюються  на
підставі доказів,  які не були своєчасно подані сторонами,  у разі
подання таких доказів у  процесі  перегляду  судового  рішення  за
правилами   розділу  XIII  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  господарський суд має  прийняти  ухвалу  про
залишення судового рішення без змін.
 
     Задовольняючи подання     першого     заступника    прокурора
Полтавської  області  про  перегляд  рішення  господарського  суду
Полтавської області   від   04-05.03.2004   р.  за  нововиявленими
обставинами,  господарський суд першої інстанції зазначеного  вище
не  врахував,  а  суди  апеляційної  та касаційної інстанції на це
уваги не звернули.
 
     В якості нововиявлених обставин заявник послався  на  те,  що
05.05.2003  р.  між  товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕД
Плаза", як продавцем, та дочірнім підприємством "Еліріца-Київ", як
покупцем,  укладено договори купівлі-продажу нерухомого майна, яке
є предметом спору у даній справі.  Відчужуване майно було передано
покупцю  у повному обсязі.  Законність передачі майна підтверджено
рішеннями господарського суду міста  Києва  від  02.06.2003  р.  у
справах  за  N  6/349,  6/350 та постановами Вищого господарського
суду України від 09.09.2003 р.
 
     Таким чином, в порушення положень розділу XIII Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         підставою для перегляду
судового рішення стали не нововиявлені обставини, а обставини, які
могли  бути  встановлені судами як докази при умові виконання ними
норм процесуального закону.  До того ж ці факти,  на які посилався
перший  заступник  прокурора Полтавської області,  не спростовують
висновки судів по суті вирішення спору, який був розглянутий і при
певних  умовах,  відносини,  що  випливають  з зазначених обставин
можуть бути предметом самостійного судового розгляду.
 
     Враховуючи викладене, рішення господарського суду Полтавської
області  від  11.08.2004  р.,  постанова  Київського  міжобласного
апеляційного господарського суду від 08.11.2004  р.  та  постанова
Вищого  господарського  суду України від 05.04.2005 р.  підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
 
     При новому розгляді справи слід повно та всебічно  встановити
всі   обставини   справи,  дати  їм  належну  юридичну  оцінку  та
постановити законне і обґрунтоване рішення.
 
     Керуючись статтями    111-17    -    111-20    Господарського
процесуального   кодексу   України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Судова  палата
П О С Т А Н О В И Л А:
 
     Касаційну скаргу задовольнити.
 
     Постанову Вищого    господарського    суду    України     від
05.04.2005 р.  у справі N 15/41, постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду  від  08.11.2004  р.  та  рішення
господарського  суду  Полтавської  області  від  11.08.2004  р.  -
скасувати,  а справу передати на новий розгляд  до  господарського
суду першої інстанції.
 
     Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.