Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України у складі :

Суддів:  Бутенка В. I.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. I.,

Сороки М. О.,

Гончар Л. Я.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Ради суддів України,  -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва  від 18 квітня 2005 року в прийнятті скарги  ОСОБА_1  на неправомірні дії Ради суддів України - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15 червня 2005 року апеляційна скарга ОСОБА_1  відхилена, а ухвала Печерського районного суду м. Києва  від 18 квітня 2005 року залишена без змін.

У касаційній скарзі на ухвалу Печерського районного суду м. Києва  від 18 квітня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 червня 2005 року ОСОБА_1  ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно  до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили обставини справи і надали належну оцінку зібраним по справі доказам, дійшли обгрунтованого висновку про відмову в прийнятті скарги, виходячи з положень ст.. 248-1 ЦПК України (1618-15) , згідно з якою до суб'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, рішення, дії або бездіяльність яких може бути оскаржено до суду, належать: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові чи службові особи, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, керівні органи і керівники об'єднань громадян, а також службові особи, які виконують організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські обов'язки або виконують такі обов'язки за спеціальними повноваженнями.

Відповідно до ст.. 116 Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування, не є органом державної влади і не виконує управлінських функцій та її рішення, дії чи бездіяльність не можуть бути оскаржені до суду в порядку глави 31-А ЦПК України (1618-15) .

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено порушення норм матеріального і процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм  матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись  ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу  адміністративного  судочинства (2747-15)   України (2747-15) , колегія суддів,-

У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити  без  задоволення,  а ухвалу Печерського районного суду м. Києва  від 18 квітня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 червня 2005 року - без  змін .

Ухвала оскарженню не підлягає.