ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
29.03.2005 Справа N 30/170
Розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного
товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на
постанову Вищого господарського суду України від 21 грудня
2004 року у справі за позовом акціонерного товариства закритого
типу "Спецбудмонтаж" (далі - АТЗТ "Спецбудмонтаж") до відкритого
акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний
комбінат" (далі - ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат")
про стягнення 312575,12 грн.,
(за скаргою АТЗТ "Спецбудмонтаж" на
дії відділу державної виконавчої служби Інгулецького районного
управління юстиції м. Кривий Ріг), В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2004 року АТЗТ "Спецбудмонтаж" звернулося до
господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на
бездіяльність відділу державної виконавчої служби Інгулецького
районного управління юстиції м. Кривого Рогу, в якій просило
відновити строк звернення до суду зі скаргою на бездіяльність
органів державної виконавчої служби та зобов'язати відділ
державної виконавчої служби Інгулецького районного управління
юстиції м. Кривий Ріг виконати наказ господарського суду
Дніпропетровської області від 24 жовтня 2003 року, виданого на
виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 13 жовтня 2003 року у справі N 30/170, за яким з відповідача
на користь позивача стягнуто суму основного боргу у розмірі
306296,12 грн., 1700 грн. витрат по сплаті державного мита,
118 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного
забезпечення судового процесу.
Скарга обґрунтована тим, що постановою державного виконавця
від 23 січня 2004 року зупинено виконавче провадження за
зазначеним наказом господарського суду, у зв'язку із порушенням
господарським судом Дніпропетровської області справи N Б/29/34/03
про банкрутство ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та
введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів. АТЗТ
"Спецбудмонтаж" вважає, що виконавче провадження підлягає
відновленню, а наказ господарського суду Дніпропетровської області
від 24 жовтня 2003 року виконанню, оскільки відповідно до ст. 1
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
мораторій на вимоги АТЗТ
"Спецбудмонтаж" не поширюється.
Пропущення строку для звернення до суду із зазначеною
скаргою, заявник обґрунтував тим, що про порушене право дізнався
із запізненням, оскільки змінювались його юридична та поштова
адреси.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
8 квітня 2004 року поновлено строк звернення до господарського
суду зі скаргою на бездіяльність органів державної виконавчої
служби, в задоволенні скарги відмовлено. Ухвала мотивована тим, що
дія мораторію поширюється на вимоги АТЗТ "Спецбудмонтаж", які були
предметом розгляду суду у справі, оскільки рішенням господарського
суду у справі було встановлено, що платіжні вимоги-доручення до
ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на виконання умов
договору були пред'явлені у 2000-2002 роках, тобто до прийняття
ухвали господарським судом про порушення справи про банкрутство та
введення мораторію.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 21 червня 2004 року зазначену ухвалу суду першої
інстанції у справі скасовано. Зобов'язано відділ державної
виконавчої служби Інгулецького районного управління юстиції
м. Кривий Ріг виконати наказ господарського суду Дніпропетровської
області від 24 жовтня 2003 року у справі N 30/170.
Постанова мотивована тим, що перелік зобов'язань відповідача
перед позивачем, ухвалений рішенням господарського суду у справі,
яке набрало законної сили 24 жовтня 2003 року, виник після
порушення справи про банкрутство і дія мораторію на вимоги
стягувана не поширюється.
Постановою Вищого господарського суду України від 21 грудня
2004 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 21 червня 2004 року у справі залишено без змін.
У касаційній скарзі ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний
комбінат" ставить питання про скасування оскарженої постанови
Вищого господарського суду України з підстав її невідповідності
рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм
матеріального права та порушення судом цих норм.
Ухвалою Верховного Суду України від 3 березня 2005 року
порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого
господарського суду України від 21 грудня 2004 року у справі
N 30/170.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників
позивача, відповідача та перевіривши матеріали справи і рішення,
які приймались в процесі її розгляду, Судова палата у
господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
13 жовтня 2003 року у даній справі встановлено, що моментом
виникнення вимоги позивача до відповідача за договором N 365А/254
від 8 серпня 2000 року є пред'явлення платіжних вимог-доручень у
2000 році на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт.
Виконавче провадження зупинено 23 січня 2004 року постановою
відділу державної виконавчої служби Інгулецького районного
управління юстиції м. Кривий Ріг, у зв'язку із порушенням
господарським судом Дніпропетровської області ухвалою від 27
березня 2003 року справи N Б/29/34/03 про банкрутство ВАТ
"Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та введення мораторію
на задоволення вимог кредиторів.
Вищий господарській суд України, залишаючи без змін постанову
апеляційної інстанції виходив з того, що дія мораторію на вимогу
АТЗТ "Спецбудмонтаж" не поширюється, оскільки судове рішення у
даній справі було ухвалено і виконавчий документ виданий вже після
введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Проте з такими висновками Вищого господарського суду України
погодитись не можна.
Згідно із ст. 1 Закону "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
термін мораторію
на задоволення вимог кредиторів вживається у тому значенні, що це
зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань
щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін
виконання яких настав до дня введення мораторію і припинення
заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та
зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів),
застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до п. 4 ст. 12 цього Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
мораторій
на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням
провадження у справі про банкрутство.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів
забороняється стягнення грошових зобов'язань на підставі
виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється
стягнення відповідно до законодавства.
Мораторій поширюється на вимоги кредиторів незалежно від
того, чи подавали вони заяви, відповідно до ст. 14 вказаного
Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, до господарського суду з вимогами до боржника
у справі про банкрутство, та незалежно від моменту порушення
виконавчого провадження за такими вимогами.
Таким чином, з моменту введення мораторію боржник не може
виконувати грошових зобов'язань, що виникли до введення мораторію,
а також заходів, спрямованих на забезпечення їх виконання.
За таких обставин, постанова Вищого господарського суду
України від 21 грудня 2004 року та постанова Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 21 червня 2004 року
підлягають скасуванню, а ухвала господарського суду
Дніпропетровської області від 8 квітня 2004 року залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 111-18 - 111-20 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Південний гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 21 грудня
2004 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 21 червня 2004 року у справі N 30/170
скасувати, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області
від 8 квітня 2004 року залишити в силі.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.