ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
25.01.2005 Справа N 25/275-03-9536
Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Сумісне українсько-бельгійське
хімічне підприємство "Інтерхім" на постанову Вищого господарського
суду України від 8 червня 2004 року у справі N 25/275-03-9536 за
позовом відкритого акціонерного товариства "Сумісне
українсько-бельгійське хімічне підприємство "Інтерхім" до
дочірнього підприємства "Біостимулятор" Державної акціонерної
компанії "Укрмедпром", третя особа - Фізико-хімічний інститут
ім. О.В.Богатського Національної академії наук України
про визнання неправомірним використання знаку для товарів та послуг,
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2003 року відкрите акціонерне товариство "Сумісне
українсько-бельгійське хімічне підприємство "Інтерхім" (далі - ВАТ
"Сумісне українсько-бельгійське хімічне підприємство "Інтерхім")
звернулося до суду з позовом про визнання неправомірним
використання знаку для товарів і послуг "Феназепам" при
виробництві низки серій однойменного лікарського препарату в
період з 21 березня 2002 року по 11 листопада 2003 року. Заявлена
позовна вимога мотивована тим, що відповідачем не виконано
зобов'язань по ліцензійному договору на знак для товарів і послуг
від 21 березня 2002 року укладеного Фізико-хімічним інститутом
ім. О.В.Богатського Національної академії наук України і ВАТ
"Сумісне українсько-бельгійське хімічне підприємство "Інтерхім" з
однієї сторони та дочірнім підприємством "Біостимулятор" Державної
акціонерної компанії "Укрмедпром" (далі - ДП "Біостимулятор") з
іншої сторони.
Відповідач позов не визнав, заперечуючи проти наведених вимог
посилався на їх незаконність та невідповідність фактичним
обставинам справи.
Рішенням господарського суду Одеської області від 2 лютого
2004 року позов задоволено. Постановлене судове рішення мотивовано
тим, що використання відповідачем знаку для товарів та послуг
"Феназепам" є порушенням прав власника свідоцтва на цей знак.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
29 березня 2004 року зазначене рішення залишено без змін, при
цьому з мотивувальної частини рішення виключено посилання на те,
що "виготовлення таблеток "Феназепам" в порушення п.1.4
ліцензійного договору не з субстанції" ВАТ "Сумісне
українсько-бельгійське хімічне підприємство "Інтерхім" є підставою
вважати продукцію неналежної якості" та "виготовляючи препарат
"Феназепам" починаючи з 1980 року ДП "Біостимулятор" не володів
виключним правом використання знаку "Феназепам", який був
зареєстрований за Науково-дослідним інститутом фармакологи
Академії медичних наук СРСР, тому дані посилання відповідача є
необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам
справи." Постанова апеляційного господарського суду мотивована
тим, що порушення відповідачем зобов'язань по ліцензійному
договору є доведеним, а оскільки використання знаку для товарів і
послуг "Феназепам" дочірнім підприємством вважається правомірним
лише з дотриманням визначених сторонами умов договору, позовні
вимоги слід вважати обґрунтованими.
Оскаржуваною постановою Вищого господарського суду України
зазначені судові рішення скасовано, провадження у справі припинено
на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Постанова мотивована
тим, що позивач звернувся до суду за таким видом судового захисту,
що не передбачений статтями 16 та 432 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, а
також Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і
послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
(статті 19-21), зміст позову не відповідає
визначеним у чинному законодавстві України способам судового
захисту порушеного цивільного права та інтересу.
23 грудня 2004 року Верховним Судом України порушено
провадження за касаційною скаргою ВАТ "Сумісне
українсько-бельгійське хімічне підприємство "Інтерхім" у якій
ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського
суду України від 8 червня 2004 року і залишення в силі рішень
постановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
В обґрунтування касаційної скарги зроблено посилання на
порушення положень Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
невідповідність постанови рішенням Верховного Суду України з
питань застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного
Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства, установи,
організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні),
громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення
юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта
підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації),
мають право звертатися до господарського суду згідно з
встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх
порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а
також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на
запобігання правопорушенням.
Згідно з частиною 6 статті 4 цього ж Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти,
неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке
регулює спірні відносини.
Припиняючи провадження у даній справі Вищий господарський суд
України виходив з того, що позивач звернувся до суду за захистом
свого права з вимогою, що суперечить способам захисту цивільних
прав та інтересів, які передбачені чинним законодавством України,
а тому даний спір не підлягає вирішенню у господарських судах
України.
Статтею 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
визначено, що
юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у
державі.
Провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1
статті 80 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
якщо, зокрема вирішення спору відповідно до законів
України та угод віднесено до компетенції інших органів або судів
іншої юрисдикції.
Підставою звернення з позовом до суду ВАТ "Сумісне
українсько-бельгійське хімічне підприємство "Інтерхім" є, на думку
позивача, невиконання умов ліцензійного договору, укладеного з ДП
"Біостимулятор". Тобто, між сторонами виник спір пов'язаний з
виконанням договору, котрий відповідно до ст.12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підлягає розгляду у
господарських судах.
Припинивши провадження у справі суд ухилився від вирішення
спору по суті, результатом розгляду якого відповідно до ст. 82
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
може
бути задоволення позову чи відмова в позові повністю або частково
і, відповідно, від здійснення правосуддя, що суперечить ст.ст.
124, 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Враховуючи наведене, оскаржувана постанова Вищого
господарського суду України про припинення провадження у справі не
може залишатися в силі і підлягає скасуванню.
Підлягають скасуванню також і рішення господарського суду
першої та апеляційної інстанцій, як постановлені з порушенням
вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заперечуючи проти позову ДП "Біостимулятор" посилалось на те,
що підприємство є суб'єктом права попереднього користування
торговельною маркою "Феназепам" і у зв'язку з цим права і
охоронювані законом інтереси позивача не порушувало.
Ухилившись від належної перевірки доводів відповідача і
відповідної оцінки наданих ним доказів, суди постановили рішення
які не можна визнати законними і обґрунтованими.
При новому розгляді справи господарському суду першої
інстанції слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та
перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити
докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення
спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в
залежності від встановленого правильно застосувати норми
матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та
ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-17 - 111-20
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України - П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сумісне
українсько-бельгійське хімічне підприємство "Інтерхім"
задовольнити частково.
Постанову Вищого господарського суду України від 8 червня
2004 року, постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 29 березня 2004 року та рішення господарського суду Одеської
області від 2 лютого 2004 року - скасувати, а справу передати на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.