ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
28.09.2004 N 36/429
Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Українського концерну торф'яної промисловості "Укрторф" на
постанову Вищого господарського суду України від 14.05.2004 року у
справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Тайга" до
Українського концерну торф'яної промисловості "Укрторф"
про витребування майна та виселення,
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2003 року відкрите акціонерне товариство "Тайга"
звернулося з позовом до Українського концерну торф'яної
промисловості "Укрторф" про витребування майна з чужого
незаконного володіння та виселення. Позов мотивовано тим, що
позивач є власником нежитлового будинку, а відповідач безпідставно
займає його приміщення.
Український концерн торф'яної промисловості "Укрторф" позов
не визнавав, посилаючись на його безпідставність, зазначивши, що
він правомірно користується спірним приміщенням на підставі
розпорядження Міністерства вугільної промисловості України від
06.03.95 року за N 15.
Рішенням господарського суду м. Києва від 09.10.2003 року,
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 25.11.2003 року, позов задоволено з тих
мотивів, що відповідач не довів правомірність користування ним
спірним приміщенням.
Постановою Вищого господарського суду України від
14.05.2004 року зазначені судові рішення залишено без змін з тих
самих підстав.
Ухвалою від 22 липня 2004 року Верховним Судом України за
касаційною скаргою Українського концерну торф'яної промисловості
"Укрторф" порушено касаційне провадження з перегляду постанови
Вищого господарського суду України від 14 травня 2004 року з
мотивів її невідповідності нормам матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
позивача, відповідача та Генеральної прокуратури України,
перевіривши матеріали справи і рішення, які приймались судами в
процесі її розгляду, Судова палата вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
власник має право вимагати повернення
(віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.
Задовольняючи позов, господарський суд м. Києва дійшов
висновку, з яким погодилися суди апеляційної та касаційної
інстанцій, що відповідач безпідставно займає нежитлові приміщення.
Проте зазначений висновок не можна вважати обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Декрету
Кабінету Міністрів України від 11.01.93 року за N 5-93 ( 5-93 ) (5-93)
Кабінетом Міністрів України 30.01.93 року було ухвалено постанову
за N 72, згідно з додатком до якої концерн "Укрторф" був переданий
до сфери управління Міністерства вугільної промисловості.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.10.93 року за
N 879-р ( 879-93-р ) (879-93-р)
встановлено, що Міністерство вугільної
промисловості користується приміщеннями у будинку N 65 по вулиці
Червоноармійській у м. Києві загальною площею 550 м, та
розпорядженням Міністра вугільної промисловості України від
06.03.95 року за N 15 відповідачу надано у користування нежитлові
приміщення загальною площею 280 кв.м у вищевказаному будинку.
Господарські суди вказаним обставинам не дали належної юридичної
оцінки.
Суди також не звернули ували на те, що розпорядженням Ради
Міністрів Української РСР від 31.12.75 року за N 1043-р було
передано на баланс Київському виконкому приміщення у будинку N 65
по вулиці Червоноармійській в м. Києві загальною площею 3227,34
м. Розпорядженням виконкому Київської міської ради від
24.02.95 року за N 28-р закріплено за позивачем на праві повного
господарського відання нежилий будинок за N 65 по вулиці
Червоноармійській у м. Києві загальною площею 4321 кв.м з
гаражами. Київською міською державною адміністрацією видане
позивачу свідоцтво про право власності на приміщення у зазначеному
будинку загальною площею 5422,6 кв.м. Господарський суд м. Києва
не з'ясував, чи входять спірні приміщення, якими користується
відповідач, до загальної площі приміщень, приватизованих
позивачем.
Київський апеляційний господарський суд та Вищий
господарський суд України на вказані обставини уваги не звернули.
За таких обставин постанова Вищого господарського суду
України від 14.05.2004 року, постанова Київського апеляційного
господарського суду від 25.11.2003 року та рішення господарського
суду м. Києва від 09.10.2003 року підлягають скасуванню, а справа
- направленню на новий судовий розгляд.
При новому розгляді слід всебічно та повно встановити
обставини справи, зокрема, щодо наявності законних підстав
користування спірним приміщенням Українським концерном торф'яної
промисловості "Укрторф", з'ясувати правомірність вимоги відкритого
акціонерного товариства "Тайга" про витребування майна та ухвалити
законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від
14.05.2004 року у справі N 36/429, постанову Київського
апеляційного господарського суду від 25.11.2003 року та рішення
господарського суду м. Києва від 09.10.2003 року - скасувати, а
справу направити на новий судовий розгляд до суду першої
інстанції.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.