ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2004 Справа N A03/293-03
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого
Суддів
за участю представника державної податкової інспекції у
Червонозаводському районі м. Харкова С-ї С.В.,
розглянувши касаційну скаргу державної податкової інспекції у
Червонозаводському районі м. Харкова (далі - Інспекція) на ухвалу
Вищого господарського суду України від 29.04.2004 року № А-3,
встановила:
У квітні 2003 року відкрите акціонерне товариство "ХА" звернулося
в господарський суд Харківської області із позовом до Інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від
24.12.2002 року № 0002121701/0, яким до позивача застосовано
штрафні санкції в сумі 58 349 грн. 43 коп. за затримку сплати
узгодженої суми податкового зобов'язання з податку з власників
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Під час розгляду справи позивач змінив позовні вимоги і просив
визнати недійсними:
- рішення від 10.05.2002 року № 5 про скасування розстрочення
(відстрочення) податкових зобов'язань (боргу);
- податкове повідомлення-рішення від 24.12.2002 року
№ 0002121701/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 58 349
грн. 43 коп.;
- податкове повідомлення-рішення від 21.01.2003 року
№ 0002121701/1 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 15
300 грн. 60 коп.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.07.2003
року до участі у справі залучено державну податкову інспекцію у
Жовтневому районі м. Харкова як відповідача.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2003
року позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
10.02.2004 року зазначене рішення залишено без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.04.2004 року
№ А-3 Інспекції повернуто касаційну скаргу на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2004 року
на підставі пункту 6 частини 1 статті XII-3 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Ухвала вмотивована
тим, що у касаційній скарзі не зазначено суті порушення або
неправильного застосування норм матеріального права; натомість
аналізуються обставини справи, вказується про їх неповне
з'ясування судами.
15 липня 2004 року колегією суддів Верховного Суду України за
касаційною скаргою Інспекції порушено провадження з перегляду у
касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від
29.04.2004 року № А-3. У касаційній скарзі ставиться питання про
скасування оскарженої ухвали та передачу справи на розгляд до
Вищого господарського суду України. На обґрунтування касаційної
скарги зроблено посилання на неправильне застосування норм
матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника
відповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного
Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
таких підстав.
Вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначено статтею 111
Господарського процесуального кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, і
зокрема встановлено, що касаційна скарга повинна містити вимоги
особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення
або неправильного застосування норм матеріального чи
процесуального права.
Повертаючи касаційну скаргу, Вищий господарський суд України
послався на недотримання Інспекцією вимог зазначеної норми. Проте
з таким висновком погодитись не можна.
Касаційна скарга Інспекції мотивувалась тим, що судами неправильно
застосовано положення підпункту 18.1.2 пункту 18.1 статті 18 та не
застосовано положення пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Таким чином, посилання Вищого господарського суду України на
невідповідність поданої Інспекцією касаційної скарги вимогам
процесуального закону спростовується змістом касаційної скарги.
Наведені Інспекцією доводи за своєю суттю відповідають вимогам
пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин оскаржену ухвалу Вищого господарського суду
України слід скасувати як незаконну, а справу передати на розгляд
до цього суду.
Керуючись статтями 111-17 - 111-21 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України
постановила:
Касаційну скаргу державної податкової інспекції у
Червонозаводському районі м. Харкова задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 29.04.2004 року
№ А-3 скасувати, а справу передати на розгляд до Вищого
господарського суду України.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.