ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2004                                 Справа N 04/440-03

Судова палата  у  господарських  справах Верховного Суду України у

складі:

Головуючого

суддів

розглянувши касаційну  скаргу  Державної  податкової  інспекції  у

Московському районі м.  Харкова на  ухвалу  Вищого  господарського

суду  України  від  01.04.2004  року у справі за позовом Державної

податкової  інспекції  у  Московському  районі   м.   Харкова   до

товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельної фірми

"Ц" про стягнення 5044, 16 грн.,

                           встановила:

Рішенням господарського суду Харківської  області  від  12.11.2003

року позов задоволено частково.

Постановою Харківського   апеляційного   господарського  суду  від

03.02.2004 року залишено  без  змін  рішення  господарського  суду

Харківської області від 12.11.2003 року.

Ухвалою Вищого  господарського  суду  України  від 01.04.2004 року

касаційну скаргу ДПІ у Московському районі м. Харкова на постанову

Харківського  апеляційного господарського суду від 03.02.2004 року

повернуто без розгляду,  посилаючись на те, що у касаційній скарзі

не  зазначено  суті  порушення або неправильного застосування норм

матеріального чи процесуального права.

03.06.2004 року Верховним Судом України за касаційною скаргою  ДПІ

у Московському районі м.  Харкова порушено касаційне провадження з

перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 01.04.2004

року.  Скарга  мотивується  різним  застосування  одного  й того ж

положення закону в аналогічних справах.

Заслухавши суддю-доповідача,  дослідивши доводи касаційної  скарги

та  перевіривши  матеріали  справи,  Судова палата у господарських

справах  Верховного  Суду  України  вважає,  що  касаційна  скарга

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи без розгляду касаційну скаргу ДПІ у Московському районі

м.  Харкова на постанову Харківського апеляційного  господарського

суду   від   03.02.2004  року,  Вищий  господарський  суд  України

зазначив,  що у касаційній скарзі не вказано  суті  порушення  або

неправильного  застосування  норм  матеріального чи процесуального

права.

Проте, такий висновок суперечить нормам чинного  законодавства  та

фактичним обставинам справи.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України скаржник

посилався на неправильне застосування судом апеляційної  інстанції

норм п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України

"Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків   перед

бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        .

Посилання Вищого  господарського  суду  України на невідповідність

поданої касаційної скарги вимогам процесуального законодавства, не

зазначення касатором суті порушення або неправильного застосування

норм матеріального чи процесуального права, спростовуються змістом

касаційної скарги.  Наведені ДПІ у Московському районі м.  Харкова

області доводи за своєю суттю відповідають вимогам п.4 ст. 111 ГПК

України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

За таких  обставин,  висновок  Вищого  господарського суду України

щодо  невідповідності  касаційної скарги вимогам розділу XII-1 ГПК

( 1798-12   ) (1798-12)
          України  не  відповідає  положенням  процесуального

законодавства.

Керуючись ст.ст.   111,    111-17,    111-18,    111-19,    111-20

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         , Судова

палата

                           постановила:

Касаційну скаргу   ДПІ   у   Московському   районі   м.    Харкова

задовольнити.   Ухвалу  Вищого  господарського  суду  України  від

01.04.2004 року скасувати.  Справу направити на розгляд до  Вищого

господарського  суду України.  Постанова остаточна і оскарженню не

підлягає.