ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.2004 Справа N 27/116
(скасовано постанову ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого,
Суддів,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у
Дніпропетровській області на постанову Вищого господарського суду
України від 04.03.2004 року у справі за позовом Державної
податкової адміністрації у Дніпропетровській області до товариства
з обмеженою відповідальністю "ФПЗ "В" та приватного підприємства
"Р" про визнання угоди недійсною,
встановила:
У червні 2003 року ДПА у Дніпропетровській області звернулася до
господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ
"ФПЗ "В", ПП "Р" про визнання недійсною угоди від 19.03.2001 року
№ 101 на підставі ст. 49 Цивільного кодексу УРСР.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що Договір № 101 від
19.03.2002 року про надання інформаційно-консультативних послуг по
пошуку та перекладу законодавчих, нормативно-правових та інших
документів укладено з метою ухилення від сплати податків, а також,
вказана діяльність здійснена юридичною особою всупереч
установленим цілям її діяльності.
Відповідач 1 проти позову заперечував, посилаючись на
безпідставність позовних вимог.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
21.08.2003 року визнано недійсним договір № 101 від 19.03.2002
року та відмовлено у задоволенні вимог про стягнення з ТОВ "ФПЗ
"В" до державного бюджету 243600 грн. Суд виходив з того, що ст.
49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
не передбачено такого
наслідку визнання угоди недійсною, як стягнення вартості отриманих
послуг.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
16.10.2004 року залишено без змін рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 21.08.2003 року з тих же підстав.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2004 року
залишено без змін постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 16.10.2004 року з тих же підстав.
03.06.2004 року Верховним Судом України за касаційною скаргою ДПА
у Дніпропетровській області порушено касаційне провадження з
перегляду постанови Вищого господарського суду України від
04.03.2004 року. Скарга мотивується різним застосування одного й
того ж положення закону в аналогічних справах.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши
доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, Судова
палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Залишаючи без змін судові рішення у справі, Вищий господарський
суд України обгрунтував свою постанову правильним визнанням
господарськими судами недійсним договору № 101 на підставі ст. 49
Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
і обгрунтованою відмовою у стягненні
243600 грн. вартості оплачених послуг ТОВ ФПЗ "В" у якого не було
умислу завдати шкоди державі.
Проте з такими висновками в повній мірі не можна погодитися з
наступних підстав.
Згідно договору № 101 від 19.03.2002 року ТОВ ФПЗ "В" поручив ПП
"Р" виконати інформаційно-консультаційні послуги по пошуку і
перекладу законодавчих нормативно-правових і інших документів із
розрахунку 166, 67 грн., в тому числі і ПДВ за 1000 символів
перекладеного документу. Свої зобов'язання за договором № 101,
вартістю 243600 грн. сторони виконали.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
18.09.2002 року у справі № Н32/14 установчі документи ПП "Р"
визнані недійсними і скасована державна реєстрація з підстав його
реєстрації за викраденим паспортом та веденням діяльності
підприємства із систематичними і грубими порушеннями
законодавства.
Відповідно до ст. 49 Цивільного кодексу УРСР ( 435-15 ) (435-15)
, якщо
угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства то при наявності умислу у обох сторін - в разі
виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все
одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною
з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все
належне з неї першій стороні та відшкодування одержаного.
При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за
угодою повинно повернуто другій стороні, а одержане останньою або
належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Господарськими судами встановлено, що ПП "Р" укладаючи договір
№ 101, діяв всупереч інтересам держави, з метою, спрямованою на
приховування доходів і ухилення від оподаткування, тому висновок
касаційного суду щодо обгрунтованого і законного визнання судами
першої і апеляційної інстанцій недійсним договору № 101 на
підставі ст. 49 Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
є правильним.
В той же час, в порушення вимог ч. 2 ст. 49 Цивільного кодексу
( 435-15 ) (435-15)
, господарські суди безпідставно відмовили у стягненні з
ТОВ ФПЗ "В" 243600 грн. на користь бюджету.
За таких обставин, судові рішення підлягають скасуванню з
направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 111, 111-17, 111-18, 111-19, 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата
постановила:
Касаційну скаргу ДПА у Дніпропетровській області задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
21.08.2003 року, постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 16.10.2004 року та постанову Вищого
господарського суду України від 04.03.2004 року ( sp01/1109-1 ) (sp01/1109-1)
скасувати, а справу направити на розгляд до суду першої
інстанції в іншому складі суддів.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.