Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого  Степашка О.I.

суддів: Костенка М.I., Ланченко Л.В.,Пилипчук Н.Г., Нечитайла О.М.

при секретарі  Міненку А.М.

з участю представників позивача  Лозниця О.О., Харет I.Л.

представника відповідача  Гусак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сага" та касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Iвано-Франківську на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року в справі № 3/245 за позовом ТОВ "Сага" до ДПI у м. Iвано-Франківську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а  :

У вересні 2005 року товариством з обмеженою відповідальністю "Сага" заявлений позов про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення ДПI в м. Iвано-Франківську від 25.02.2005 про застосування та стягнення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 707 020 грн., в тому числі 353 510 грн. основного платежу та 353 510 грн. штрафних санкцій; податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 5 931,33 грн., в тому числі 1 977,11 грн. основного платежу та 3 954,22 грн. штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, зокрема Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) та Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (13-92)   .

Позовні  вимоги мотивовані тим, що: вартість отриманих маркетингових послуг не є завищенням суми валових витрат; сума кредиторської заборгованості не є безнадійною та не підлягає включенню до валових доходів; дохід отриманий фізичними особами у вигляді частки Статутного фонду не повинен включатися до сукупного оподаткованого доходу.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на безпідставність вимог.

Рішенням господарського суду Iвано-Франківської області від 20 грудня 2005 року позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року постанова суду першої інстанції скасована частково в частині податкового повідомлення-рішення про донарахування податку на прибуток та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково. Повідомлення-рішення визнано нечинним в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 565 837 грн. в тому числі 259 388 грн. основного платежу та 306 449 грн. штрафних санкцій. В частині визнання нечинним повідомлення -рішення в розмірі 141 183 грн. відмовлено. В решті постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Судове рішення мотивовано тим, що позивач правильно відніс до валових витрат вартість оплачених маркетингових послуг в сумі 666 900 грн., вірно не включив до сукупного оподаткованого доходу отриманий фізичними особами дохід у вигляді частки статутного фонду, і в той же час необгрунтовано не включив до валових доходів суму кредитної заборгованості яка є безнадійною, оскільки минув строк позовної давності.

В касаційній скарзі ТОВ "Сага" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилається на порушення норм матеріального права.

В касаційній скарзі ДПI в м. Iвано-Франківську, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову та ухвалити  нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Касаційна скарга ДПI у м. Iвано-Франківську підлягає задоволенню частково, а касаційна скарга ТОВ "Сага" підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем надано достатньо доказів, які підтверджують правомірність віднесення до валових витрат вартість маркетингових послуг в сумі 666 900 грн., тому судами обгрунтовано визнано недійсними повідомлення-рішення в цій частині.

Колегія суддів погоджується з висновками судів, що позивач у відповідності до вимог чинного законодавства та без порушень положень Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"   (13-92) проводив податковий облік та правильно не включив до сукупного оподаткованого доходу підприємства прибутковий податок з доходів фізичних осіб, отриманих при переході права власності на корпоративні права.

В той же час, колегія вважає, що суд апеляційної інстанції необгрунтовано скасував судове рішення суду першої інстанції в частині визнання неправомірним повідомлення-рішення про віднесення до валових витрат кредиторської заборгованості.

Судами встановлено, що станом на 30.09.2004 перед постачальником товару приватним підприємцем ОСОБА_1 рахується кредиторська заборгованість в сумі 388049,95 грн., в тому числі в складі цієї заборгованості товар на суму 313740 грн., отриманий 24.04.99 по накладній НОМЕР_1

Також встановлено, що угода в письмовій формі не укладалася, передача товару здійснена за усною домовленістю та за накладними, строк виконання позивачем взятих на себе зобов'язань не був визначений.

Відповідно до положень ст. 165 ЦК УРСР (1540-06) , чинного до 01.01.2004, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час.

Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня проявлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.

В матеріалах справи відсутні дані щодо пред'явлення вимог кредитором, обов'язок негайного виконання зобов'язань позивача не випливає з закону чи зі змісту зобов'язань, тому підстави для обчислення початку  перебігу строку позовної давності з дня отримання товару відсутні.

Посилання суду апеляційної інстанції на факт скасування державної реєстрації підприємця ОСОБА_1 суддів не може бути підставою для визнання заборгованості безнадійною з огляду на наступне.

Перевірка дотримання позивачем вимог податкового законодавства була проведена відповідачем за період з 01.07.2002 по 30.09.2004.

З матеріалів справи вбачається, що рішення про скасування державної реєстрації ОСОБА_1 прийнято в жовтні 2004 року, тобто вже після закінчення перевірки.

Отже, навіть в разі визначення початком перебігу строку позовної давності момент скасування державної реєстрації підприємця ОСОБА_1, встановлений законодавством загальний трирічний строк позовної давності не скінчився ні на час винесення податкового повідомлення-рішення, ні на час розгляду справи в суді.

До того ж, відповідно абзацу 5 пункту 1.25 статті1 Закону України безнадійною визнається заборгованість фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).

В даному випадку заборгованість по зобов'язаннях має місце не в особи, реєстрацію якої скасовано (ОСОБА_1), а в позивача перед ОСОБА_1

Враховуючи викладене, у відповідача не було законних підстав для збільшення бази оподаткування за результатами діяльності позивача.

Рішення суду першої інстанції ухвалене відповідно до вимог закону і було часткового скасовано помилково.

Керуючись ст. ст. 223, 226, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сага" задовольнити повністю, касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Iвано-Франківську задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року в частині скасування постанови господарського суду Iвано-Франківської області від 20 грудня 2005 року та відмови в позові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 25.02.2005 року в сумі 141183 грн. - скасувати, та залишити в силі постанову господарського суду Iвано-Франківської області від 20 грудня 2005 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом одного місяця з дня виникнення виняткових обставин може бути оскаржена до Верховного Суду України.