Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

головуючого -   Харченка В.В.

суддів -      Берднік I.С.

Васильченко Н.В.

Мироненка  О.В.

Чумаченко Т.А.

при секретарі -  Кулеша А.О.

з участю -   Державного територіально-галузевого об,єднання

"Львівська залізниця" - Шевчишин О.С.;

представників Державної інспекції з контролю за

цінами в Закарпатській області -

Степанюк I.П., Пітуха В.I.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Львівської державної залізниці (після зміни назви - "Державне територіально-галузеве об,єднання "Львівська залізниця")

на рішення господарського суду Закарпатської області від 22 червня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2005 року

по справі за позовом  Львівської державної залізниці до Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИЛА :

У травні 2005 року Львівська державна залізниця звернулась до суду з позовом до ДI з контролю за цінами в Закарпатській області про визнання недійсним рішення № 21а від 08 квітня 2005 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 22 червня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2005 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі Львівська державна залізниця (назва змінена на "Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця"), посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду  Закарпатської області від 22 червня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2005 року, а справу направити на новий розгляд у новому складі суду.

В суді касаційної інстанції представник Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" - Шевчишин О.С. підтримала доводи касаційної скарги.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ДI з контролю за цінами в Закарпатській області вважала постановлені по справі судові рішення законними та обгрунтованими, просила касаційну скаргу залишити без задоволення..

В суді касаційної інстанції представники ДI з контролю за цінами в Закарпатській області - Степанюк I.П. та Пітух В.I.  підтримали подані письмові заперечення.

Заслухавши доповідь судді Берднік I.С., Державного територіально-галузевого об,єднання  "Львівська залізниця" - Шевчишин О.С.; представників Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області - Степанюк I.П. та Пітух В.I.;  перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, ДI з контролю за цінами в Закарпатській області проведено перевірку фінансово-господарської діяльності Ужгородської дирекції залізничних перевезень Львівської державної залізниці щодо застосування тарифів на перевезення вантажів та пов'язаними з ними послугами за період з 09 квітня 2004 року по 14 липня 2004 року, про що складено акт б\н від 25 березня 2005 року.

Зазначена перевірка була проведена на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 року № 64-р (64-2005-р) "Про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки", окремого доручення голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 21 березня 2005 року № 02-5/28.

За результатами перевірки фінансово-господарської діяльності Ужгородської дирекції залізничних перевезень  Львівської державної залізниці щодо застосування тарифів на перевезення вантажів та пов,язаних з ними послуг встановлені факти незаконного отримання Львівською залізницею в особі Ужгородської дирекції залізничних перевезень змін до порядку розрахунків плати та розмірів тарифів на перевезення вантажів приватним залізничним рухомим складом в порушення визначених Постановою КМ України від 25 грудня 1996 року № 1548 (1548-96-п) "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) із змінами та доповненнями.

Так, за період з 16 квітня 2004 року по 13 липня 2004 року Ужгородською дирекцією залізничних перевезень Львівської державної залізниці здійснено 42 послуги вантажовласнику ВАТ "Перечинський ЛХК" на перевезення етилацетату у власних цистернах ВАТ "Перечинський ЛХК" згідно залізничних накладних на кожну надану послугу. Залізничний тариф визначено із розрахунку на т/км на підставі "Тарифного керівництва № 1" та із застосуванням підвищуючого коефіцієнту згідно телеграми Укрзалізниці НР 000212/ЦМ від 09 квітня 2004 року, починаючи з 00 год. 15 квітня 2004 року.

На підставі цього акту  ДI з контролю за цінами в Закарпатській області було прийнято рішення від 08 квітня 2005 року № 21а, яким до Львівської державної залізниці відповідно до ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (507-12) застосовано економічні санкції в розмірі 48 579, 00 грн., а саме: 16 193, 00 грн. необгрунтовано отриманої виручки та 32 386, 00 грн. штрафу.

Суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обгрунтовано висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (507-12) ,  вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів (ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону).

Статтею 9 Закону України "Про залізничний транспорт" (273/96-ВР) передбачено, що встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України (ст. 9).

Пунктом 2 Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 (1548-96-п) "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" визначено, що Мінтрансзв'язку подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо встановлення тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги; встановлює за погодженням з Мінекономіки, зокрема, тарифи на перевезення пасажирів, багажу і вантажобагажу залізничним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні (крім приміських перевезень).

Відповідно до вищезазначеної постанови наказом Міністерства транспорту України від 15 листопада 1999 року № 551 (z0828-99) затверджено "Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України. Тарифне керівництво № 1". Враховуючи те, що базові тарифи на перевезення вантажів в цистернах визначаються тарифними схемами № 6-10 з врахуванням знижок визначених в п. 9.2 Збірника тарифів, а пунктом 3 цього Збірника передбачено, що Укрзалізниця встановлює й затверджує відповідно до економічної ефективності та собівартості перевезень пільгові тарифи зі знижкою не більш як 25% від загальних тарифів, суди першої та апеляційної інстанції прийшли про вірного висновку про неправомірність застосування позивачем при розрахунку тарифів по тарифній схемі 10 знижки у розмірі 25 % замість 40 %, передбаченої п. 9.2 Збірника тарифів.

Львівський апеляційний господарський суд в своєму рішенні вірно зазначив, що повноваження Укрзалізниці щодо формування і реалізації єдиної тарифної та цінової політики на залізничному транспорті передбачені в п. 4 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року № 262 (262-96-п) , не звільняють Укрзалізницю від обов'язку дотримуватись вимог Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України.

Судами також вірно було застосовано положення ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (507-12) , відповідно до якого вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки.

Суд апеляційної інстанції правомірно не взяв до уваги твердження позивача про те, що сума 16 193, 00 грн., яка зазначена в акті як сума додаткової виручки, відповідно до Положення про порядок зарахувань надходжень з розподільчих рахунків залізниць і підприємств Укрзалізниці на централізований розподільчий рахунок Укрзалізниці, затверджене Наказом Міністерства транспорту України від 16 серпня 2000 року № 443, не є виручкою, а є доходним надходженням від основної діяльності залізничного транспорту і не може бути згідно з п. 6 цього Положення вилучена в бюджет відповідно до ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (507-12) , оскільки Положення містить заборону звертати кошти з розподільчих рахунків та централізованого розподільчого рахунку Укрзалізниці, але не містить заборону звернення стягнення на кошти поточних рахунків, на які перераховуються кошти з розподільчих рахунків, в тому числі кошти, що складають доходи від перевезень, враховуючи, що таке стягнення проводиться на підставі законного рішення державної інспекції з контрою за цінами.

З огляду на викладене, суди, відмовивши в задоволенні позовних вимог, прийшли до обгрунтованого висновку про відповідність рішення ДI з контролю за цінами в Закарпатській області № 21а від 08 квітня 2005 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін вимогам законодавства, прийняття цього рішення в межах компетенції ДI з контролю за цінами в Закарпатській області та визнання його таким, що не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Рішення господарського суду  Закарпатської області від 22 червня 2005 року та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2005 року постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування немає.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 КАС України (2747-15) , колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Касаційну скаргу Львівської державної залізниці (назва змінена на "Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця") залишити без задоволення.

Рішення господарського суду  Закарпатської області від 22 червня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.