ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2004                                Справа N 2-23/7466-03

Судова палата  у  господарських  справах Верховного Суду України у

складі:

Головуючого

суддів

розглянувши касаційну  скаргу  Державної  податкової  інспекції  у

м.Феодосії АР Крим на ухвалу Вищого  господарського  суду  України

від  9  березня 2004р.  у справі за позовом ВАТ "ФТФ" до Державної

податкової інспекції у м.Феодосії АР Крим,  за участю прокурора м.

Севастополя, про визнання недійсним рішення,

                           встановила:

Рішенням господарського  суду  АР   Крим   від   02.-23.06.2003р.,

залишеним   без  змін  постановою  Севастопольського  апеляційного

господарського суду від 18.12.2003р., позов задоволено.

Ухвалою Вищого  господарського  суду  України   від   09.03.2004р.

повернено  касаційну  скаргу  Державної  податкової інспекції у м.

Феодосії  на  постанову  апеляційної  інстанції  на  підставі  п.3

ст.111-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , з посиланням на те, що додані до

скарги квитанції не є  достатніми  доказами  надіслання  її  копії

іншій стороні у справі.

29 квітня  2004р.  Верховним Судом України порушено провадження за

касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Феодосії,  у

якій ставиться питання про скасування ухвали Вищого господарського

суду України від 09.03.2004р.  та передачу справи  на  розгляд  до

Вищого   господарського   суду  України.  В  обгрунтування  скарги

зроблено посилання на неправильне застосування норм процесуального

права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Посилання касаційного  суду на те,  що додані до касаційної скарги

квитанції не є достатніми, належними доказами направлення її копії

іншим сторонам у справі, суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до змісту статті 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  належними

є докази, які мають значення для справи.

Суд касаційної  інстанції,  не   заперечуючи   того,   що   надані

скаржником  квитанції  мають  значення  для  справи,  виходив з їх

непереконливості, недостатності.

Разом з тим, відповідно до статті 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , якщо

подані   сторонами   докази   є  недостатніми,  господарський  суд

зобов'язаний витребувати  документи  і  матеріали,  необхідні  для

вирішення спору.

Підставою ж для повернення  касаційної  скарги,  згідно  пункту  3

статті  111-3  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  є  неподання  доказів

надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі,  що не мало

місця у даному випадку, оскільки, такі докази надавалися.

Таким чином, оскаржувана ухвала Вищого господарського суду України

не  є  законною  та обґрунтованою і підлягає скасуванню,  а справа

направленню на розгляд до Вищого господарського суду України.

Враховуючи наведене,   керуючись   статтями   111-17   -    111-20

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Судова

палата

                           постановила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції  у  м.Феодосії  АР

Крим задовольнити.

Ухвалу Вищого  господарського  суду  України  від 9 березня 2004р.

скасувати та передати справу на розгляд до  Вищого  господарського

суду України.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.