Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
                      ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
01.06.2004 року                         (скасовано постанову ВГСУ)
 
Судова  палата  у  господарських справах Верховного Суду України у
складі:
 
Головуючого судді,
Суддів;
 
розглянувши касаційну  скаргу  Державної податкової інспекції у м.
Н-ську на постанову  Вищого  господарського  суду  України  від  4
лютого 2004р.  у справі за позовом Спільного українсько-німецького
підприємства у формі ТОВ "ХХХ" до Державної податкової інспекції у
м. Н-ську про визнання недійсним рішення,
 
                           встановила:
 
У квітні  2003  року  Спільне  українсько-німецьке  підприємство у
формі  ТОВ  "ХХХ"  звернулось  до  суду  з  позовом  про  визнання
недійсним  рішення Державної податкової інспекції у м.  Н-ську про
продовження   термінів   розгляду    скарги    від    07.04.2003р.
№3047/251-14-35 з тих мотивів,  що воно не відповідає вимогам п. 8
Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків
державними  податковими адміністраціями ( z0723-96 ) (z0723-96)
        ,  п.  4 Указу
Президента   України   "Про   деякі   заходи    з    дерегулювання
підприємницької діяльності" ( 817/98 ) (817/98)
        .
 
Відповідач проти  позову  заперечував,  посилаючись  на  прийняття
оспорюваного рішення в  межах  повноважень,  наданих  йому  чинним
законодавством,   та   зазначав,   що  воно  не  порушує  прав  та
охоронюваних  законом   інтересів   позивача.   Також,   податкова
інспекція вказувала на непідвідомчість спору господарському суду.
 
Рішенням господарського  суду  Н-ської  області  від  27.06.2003р.
позов задоволене з тих мотивів,  що оспорюване рішення  податкової
інспекції не відповідає чинному законодавству.  Окрім того,  судом
зазначено,  що рішення за результатами розгляду апеляційної скарги
підприємства  прийнято відповідачем після закінчення передбаченого
законом  20-денного  строку,  а  тому  визнано  апеляційну  скаргу
Спільного  українсько-німецького  підприємства  у  формі ТОВ "ХХХ"
повністю задоволеною на користь платника податків.
 
Постановою Ч-ського   апеляційного   господарського    суду    від
06.08.2003р.  зазначене  рішення  скасоване,  у позові відмовлено.
Постанова мотивована тим,  що рішення відповідача від 07.04.2003р.
№3047/251-14-35   є   законним  та  обґрунтованим,  а  суд  першої
інстанції безпідставно вийшов за  межі  позовних  вимог,  визнаючи
апеляційну скаргу позивача повністю задоволеною.
 
Постановою Вищого  господарського  суду  України  від 04.02.2004р.
постанова   Ч-ського   апеляційного   господарського   суду    від
06.08.2003р.   скасована,   рішення  господарського  суду  Н-ської
області від 27.06.2003р. залишене без змін.
 
15 квітня 2004р.  Верховним Судом України порушено провадження  за
касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м.  Н-ську,  у
якій   ставиться   питання   про   скасування   постанови   Вищого
господарського суду України від 04.02.2004р. та залишення без змін
постанови   Ч-ського   апеляційного   господарського   суду    від
06.08.2003р.   В   обґрунтування   скарги  зроблено  посилання  на
неправильне  застосування  норм  матеріального  та  процесуального
права,  невідповідність  оскаржуваної  постанови  рішенням  Вищого
господарського   суду   України   з   питань   застосування   норм
матеріального права та положенням Конституції України.
 
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Висновок  Вищого  господарського суду України про те, що постанова
суду апеляційної   інстанції    не    ґрунтується    на    чинному
законодавстві, є помилковим.
 
Доводи Ч-ського апеляційного господарського суду щодо своєчасності
прийняття рішення Державною податковою інспекцією у м.  Н-ську про
продовження   терміну   розгляду   скарги  відповідають  фактичним
обставинам справи.  Так,  скарга позивача до апеляційної інстанції
(ДПІ у м. Н-ську) була подана 20 березня 2003 року (одержана ДПІ -
21 березня 2003 року),  а письмове  повідомлення  щодо  прийнятого
рішення   про   продовження  строків  розгляду  скарги  направлено
відповідачу 8 квітня 2003 року,  тобто,  у  межах  двадцятиденного
строку,  встановленого  абзацом  1  підпункту  5.2.2.  пункту 5.2.
статті  5  Закону  України  "Про  порядок  погашення   зобов'язань
платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
        .
 
Разом з тим, посилання суду першої інстанції на фактичне прийняття
рішення  про  продовження  строків  розгляду  скарги 8 травня 2003
року,  з  яким  погодився  касаційний  суд,  суперечить  фактичним
обставинам   справи,  оскільки,  на  цю  дату  вже  було  порушено
провадження по даній справі.
 
Помилковим є й висновок Вищого  господарського  суду  України  про
порушення відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення пункту 4
Указу  Президента  України  "Про  деякі  заходи  з   дерегулювання
підприємницької   діяльності"   ( 817/98 ) (817/98)
        ,  оскільки,  даний Указ
( 817/98 ) (817/98)
         не регулює питань  апеляційного  узгодження  податкових
зобов'язань,  зокрема,  й  питання  продовження  строків  розгляду
скарг.
 
Також, не ґрунтується на вимогах чинного  законодавства  посилання
суду  касаційної інстанції на те,  що рішення Державної податкової
інспекції у м. Н-ську про продовження термінів розгляду скарги від
07.04.2003р.    №3047/251-14-35    є    незаконним    з    мотивів
невідповідності вимогам п.  8 Положення  про  порядок  подання  та
розгляду   скарг   платників   податків   державними   податковими
адміністраціями ( z0723-96 ) (z0723-96)
        .
 
Положенням передбачені  підстави  продовження   строків   розгляду
скарг,  яких  не  було у даному випадку при прийнятті оспорюваного
рішення.
 
Рішення про продовження строків розгляду скарги,  яке  прийняте  в
межах  повноважень  органів державної податкової служби та строку,
встановленого законом,  але з інших підстав,  ніж зазначені у п. 8
Положення  ( z0723-96  ) (z0723-96)
        ,  не  може  визнаватися судом недійсним,
оскільки,  перелік  можливих  підстав  для   продовження   строків
розгляду скарг,  наведений у згаданому пункті,  не є вичерпним. Ні
законом,  ні  згаданим  Положенням  ( z0723-96  ) (z0723-96)
          право  органів
державної  податкової служби на продовження строків розгляду скарг
в інших випадках не обмежено.
 
За таких  обставин оскаржувана постанова суду касаційної інстанції
є незаконною і підлягає скасуванню, а постанова апеляційного суду,
як законна та обґрунтована, має бути залишена в силі.
 
Враховуючи наведене,   керуючись   статтями   111-17   -    111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Судова
палата
 
                          постановила:
 
Касаційну скаргу  Державної  податкової  інспекції  у  м.   Н-ську
задовольнити.
 
Постанову Вищого  господарського  суду  України  від  04.02.2004р.
 ( sp01/836-1 ) (sp01/836-1)
         скасувати,  а постанову Ч-ського апеляційного 
 господарського  суду від 06.08.2003р. залишити в силі.
 
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.