К-10194/06 Про стягнення недоїмки по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - Текст документа

касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Житомирської області від 19 серпня 2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2005 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 2053,95 гривень,

ВСТАНОВИЛА :

У березні 2005 року Управління ПФ України в Черняхівському районі звернулось до суду позовом до СПД-ФО ОСОБА_1 про стягнення 2 053, 95 грн. недоїмки по страхових внесках на загальнообов,язкове державне пенсійне страхування за період з 01 січня 2004 року по 01 січня 2005 року.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 19 серпня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2005 року, позов задоволено.

Стягнуто з СПД-ФО ОСОБА_1:

на користь Управління ПФ України в Черняхівському районі 2 053, 95 грн. недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

на користь державного бюджету 51, 00 грн. державного мита;

на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 118 грн. за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі та доповненнях до неї ПП ОСОБА_1., посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 19 серпня 2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2005 року, справу направити на повторний розгляд до того ж самого суду в іншому складі.

В суді касаційної інстанції ПП ОСОБА_1. та її представники - ОСОБА_2., ОСОБА_3. підтримали доводи касаційної скарги.

В письмових запереченнях Управління ПФ України в Черняхівському районі просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

В суді касаційної інстанції представник Управління ПФ України в Черняхівському районі - Буката О.В. підтримала подані письмові заперечення.

Заслухавши доповідь судді Берднік I.С., пояснення ПП ОСОБА_1 та її представників ОСОБА_2., ОСОБА_3., пояснення представника Управління ПФ України в Черняхівському районі - Букати О.В., перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, ОСОБА_1. зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та є платником єдиного податку.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог.

При цьому колегія суддів вважає, що суди правильно виходили, з того, що ч. 1 ст. 14 спеціального Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) № 1058-1У від 9 липня 2003 року (набув законної сили з 1 січня 2004 року) передбачено, що страхувальниками є роботодавці : підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розхрахунки із застрахованими особами, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 вищезгаданого Закону страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Нарахування страхових внесків здійснюється відповідно до вимог ст. 19 цього ж Закону.

Відповідно до підпункту 1 п. 8 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах 3 і 4 статті 11 та у статті 12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14 статті 11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) (400/97-вр) для відповідних платників збору.

Указ Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) передбачає звільнення суб'єкта малого підприємництва від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів, що Указ Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) не поширюється на спірні правовідносини у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , оскільки Закон України має вищу юридичну силу ніж Указ, який є підзаконним нормативним актом з питань оподаткування. Крім того, Закон України "Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування" був прийнятий пізніше за часом, тому до спірних правовідносин має застосовуватись саме цей закон.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про безпідставність посилання відповідача на ст. 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) , враховуючи те що, цей Закон набрав чинності з 01 січня 2005 року, в той час, як позивач звернувся з вимогою про стягнення недоїмки, що утворилась до набрання чинності цим Законом. До того ж Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України" (2505-15) від 25 березня 2005 року ст. 45 Закону України було викладено в новій редакції, яка не містить положення, на яке посилалась відповідачка, відповідно до якого до набрання чинності законом про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності платники єдиного податку сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне та пенсійне страхування у порядку та на умовах, визначених спеціальним законодавством з питань справляння таких внесків.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанції правильно виходили з того, що абзацом 8 п. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись з позовами про стягнення недоїмки до суду чи господарського суду, а Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про деякі питання спрощеної системи оподаткування" від 10 березня 2005 року № 58-р (58-2005-р) не може бути застосовано до спірних правовідносин, оскільки може бути застосовано в частині, що не суперечить вищезазначеному Закону.

З огляду на викладене, рішення господарського суду Житомирської області від 19 серпня 2005 року та ухвала Житомирського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2005 року постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування немає.