ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2004 року (скасовано ухвалу ВГСУ) N 3/35-10/111
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого
Суддів
за участю представників:
ТОВ "Компанія "Р" - присутній,
Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства "С" -
присутній,
розглянувши касаційну скаргу Яворівського державного
гірничо-хімічного підприємства "С" на ухвалу Вищого господарського
суду України від 20 жовтня 2003р. у справі за позовом Яворівського
державного гірничо-хімічного підприємства "С" до Регіонального
відділення Фонду державного майна України по Львівській області,
ТОВ "Компанія "Р" про визнання недійсними актів, договорів,
встановила:
Рішенням господарського суду Львівської області від
16.-25.08.2002р., залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 10.07.2003р., у позові
відмовлено.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.10.2003р.
відмовлено Яворівському державному гірничо-хімічному підприємству
"С" у відновленні строку на подання касаційної скарги на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2003р. При
цьому, судом зазначено, що скаржником не надано переконливих
доказів щодо наявності поважних причин пропуску місячного
процесуального строку та оформлено касаційну скаргу з порушенням
вимог ч.3 ст. 111 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
8 квітня 2004р. Верховним Судом України порушено провадження за
касаційною скаргою Яворівського державного гірничо-хімічного
підприємства "С", у якій ставиться питання про скасування ухвали
Вищого господарського суду України від 20.10.2003р. В
обґрунтування скарги зроблено посилання на неправильне
застосування норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Посилання суду в обґрунтування ухвали на незазначення та ненадання
скаржником переконливих доказів щодо наявності поважних причин
пропуску місячного процесуального строку та доводи про оформлення
касаційної скарги з порушенням вимог ч.3 ст. 111 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
суперечать фактичним обставинам та вимогам закону.
Та обставина, що представники скаржника були присутні при
оголошенні вступної та резолютивної частин постанови в
апеляційному суді, при не спростуванні судом факту отримання
скаржником постанови апеляційного суду 11.08.2003 року та
направлення касаційної скарги 10.09.2003 року, до закінчення
місячного строку з моменту отримання постанови, не давали суду
законних підстав для висновку про пропуск строку на подання
касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції без
поважних причин.
Конституційне положення про забезпечення апеляційного та
касаційного оскарження рішення суду (п.8 ст.129 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
) в нормативному поєднанні зі змістом
статей 110, 85, 111, 111-3 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
дає підстави для висновку про те, що за
загальним правилом перебіг строку оскарження постанови суду
апеляційної інстанції, зокрема, тоді, коли в судовому
засіданні оголошено її повний текст, починається з наступного
дня після дня набрання постановою апеляційного суду законної
сили.
Однак, у випадку оголошення в судовому засіданні апеляційного суду
лише вступної та резолютивної частин постанови, перебіг строку
оскарження постанови суду апеляційної інстанції, не може
розпочатися раніше дня підписання постанови в порядку,
передбаченому ст.ст. 84,85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
для судових
рішень суду першої інстанції.
Оскільки, дані про дату такого підписання, всупереч вимог чинного
законодавства в матеріалах справи відсутні, як і відмітка суду про
дату відправлення примірника постанови сторонам справи, то суду
слід було врахувати докази надані скаржником стосовно одержання
ним постанови апеляційного суду більш як через місяць з моменту
оголошення її вступної та резолютивної частин та направлення
касаційної скарги до закінчення місячного строку з дати одержання
постанови суду апеляційної інстанції.
За даних обставин, суд касаційної інстанції не мав законних
підстав, вирішуючи питання про строк оскарження, виходити лише з
дати проголошення вступної та резолютивної частин постанови чи з
дати, коли б скаржник одержав постанову при умові її своєчасного
направлення судом та своєчасності поштової доставки, оскільки для
виконання вимог, зокрема, п.4 ст. 111 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
необхідно ознайомитися не тільки зі згаданими частинами постанови,
але й з описовою та мотивувальною частинами, можливість зробити що
скаржник був позбавлений судом до одержання постанови.
Також не ґрунтується на законі неприйняття касаційної скарги та її
повернення без розгляду, з посиланням суду касаційної інстанції на
п. 1 ст. 111-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з огляду на те, що підпис
генерального директора П.М.Булавка на касаційній скарзі, на погляд
суду, відрізняється від підписів від імені цієї особи, які
містяться на інших документах справи.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата
постановила:
Касаційну скаргу Яворівського державного гірничо-хімічного
підприємства "С" задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2003р.
скасувати та передати справу на розгляд до Вищого господарського
суду України.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.