ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2004 Справа N 2-8/6627-2003
(скасовано постанову ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді,
Суддів;
за участю представників:
виконавчого комітету Н-ської міської ради - присутній,
ТОВ "ХХХ" - присутній,
розглянувши касаційну скаргу Н-ської міської ради на постанову
Вищого господарського суду України від 12 листопада 2003р. у
справі за позовом ТОВ "ХХХ" до Н-ської міської ради, виконавчого
комітету Н-ської міської ради, управління житлово-комунального
господарства Н-ської міської ради, управління економіки Н-ської
міської ради про визнання права власності,
встановила:
У квітні 2003 року ТОВ "ХХХ" звернулось до суду з позовом про
визнання за ним права власності на об'єкт нерухомості "комплекс
"YYY", розташований за адресою: м. Н-ськ, вул. Ц-на, квартал № 88,
домоволодіння № 99 під літ.Ю, визнання недійсними договорів оренди
від 01.11.1998р. та від 10.06.1999р., рішення Н-ської міської ради
від 19.03.2003р.
У ході розгляду справи позивачем було доповнено позовні вимоги
вимогами про визнання частково недійсним рішення виконкому Н-ської
міської ради від 26.10.2001р. №460 та визнання таким, що втратило
силу, свідоцтва про право власності, виданого 12.11.2001р.
територіальній громаді м. Н-ськ.
Відповідачі позовні вимоги не визнали.
Рішенням господарського суду Р-ської обл. від 18.-21.04.2003р.
позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Ухвалою Ч-ського апеляційного господарського суду від 21.05.2003р.
прийнято до провадження апеляційну скаргу Н-ської міської ради та
виконкому Н-ської міської ради на зазначене рішення, розгляд
скарги призначено на 2 червня 2003р.
Ухвалою Ч-ського апеляційного господарського суду від 02.06.2003р.
залишено без розгляду апеляційну скаргу Н-ської міської ради та
виконкому Н-ської міської ради на рішення господарського суду
Р-ської обл. від 18.-21.04.2003р. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Ухвала мотивована тим, що скарга двох
відповідачів не оплачена державним митом у встановленому розмірі.
Окрім того, доданий до скарги фінансовий чек не може вважатися
належним доказом направлення копії апеляційної скарги іншій
стороні, таким доказом, за твердженням суду, є реєстр опису
вкладення.
Ухвалою Ч-ського апеляційного господарського суду від 01.08.2003р.
повернено без розгляду апеляційну скаргу Н-ської міської ради на
рішення суду першої інстанції на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
з тих мотивів, що додана до скарги ксерокопія
платіжного доручення не може вважитись належним доказом сплати
державного мита, оскільки, не відповідає вимогам п. 14 Інструкції
про порядок обчислення та справляння державного мита ( z0050-93 ) (z0050-93)
,
затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції
України від 22 квітня 1993 р. N 15, та листу Державного
казначейства України від 06.02.2003 р. № 03-04/91-1319
( v1319506-03 ) (v1319506-03)
.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2003р.
ухвала Ч-ського апеляційного господарського суду від 01.08.2003р.
залишена без змін.
4 березня 2004р. Верховним Судом України порушено провадження за
касаційною скаргою Н-ської міської ради, у якій ставиться питання
про скасування постанови Вищого господарського суду України від
12.11.2003р. та направлення справи на новий розгляд. В
обґрунтування скарги зроблено посилання на неправильне
застосування норм матеріального та процесуального права,
невідповідність оскаржуваної постанови положенням Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи без змін ухвалу Ч-ського апеляційного господарського
суду від 01.08.2003р. про повернення без розгляду апеляційної
скарги Н-ської міської ради на рішення суду першої інстанції,
касаційний суд виходив з її законності та обґрунтованості.
Разом з тим, з таким висновком погодитись не можна.
Постанова суду касаційної інстанції прийнята без врахування того,
що друге звернення Н-ської міської ради з апеляційною скаргою
стало наслідком незаконності ухвали Ч-ського апеляційного
господарського суду від 02.06.2003р.
Згаданою ухвалою суд апеляційної інстанції залишив без розгляду,
зокрема, апеляційну скаргу Н-ської міської ради на рішення
господарського суду Р-ської обл. від 18.-21.04.2003р. на підставі
п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з посиланням на те, що
скарга не оплачена державним митом у встановленому розмірі, окрім
того, доданий до скарги фінансовий чек не може вважатися належним
доказом направлення копії апеляційної скарги іншій стороні, таким
доказом, за твердженням суду, є реєстр опису вкладення.
Наведені в даній ухвалі обставини не могли бути підставою для
залишення без розгляду апеляційної скарги після порушення
провадження за скаргою.
В судовому засіданні був представник позивача. Перешкод для
стягнення з належної сторони держмита у встановленому розмірі за
результатами розгляду скарги по суті суд апеляційної інстанції теж
не мав.
При наведених обставинах оскаржувана постанова Вищого
господарського суду України та обидві ухвали суду апеляційної
інстанції підлягають скасуванню, а справа направленню на розгляд
до апеляційного суду.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата
постановила:
Касаційну скаргу Н-ської міської ради задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України ( sp05/183-1 ) (sp05/183-1)
від
12.11.2003р., ухвали Ч-ського апеляційного господарського суду від
01.08.2003р. та від 02.06.2003р. скасувати, а справу направити на
розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.