ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2004                                      Справа N 41/708

Судова палата  у  господарських  справах Верховного Суду України у

складі:

Головуючого

Суддів

розглянувши у   відкритому  судовому  засіданні  касаційну  скаргу

Київської  міської  ради  на  ухвалу  Вищого  господарського  суду

України  від  01.12.2003  року  у  справі  за  позовом  Приватного

підприємця П-ї Л.П.  до Київської міської ради про  спонукання  до

виконання дій,

                           встановила:

Ухвалою Вищого  господарського  суду  України  від 01.12.2003 року

відмовлено відповідачу у задоволенні  клопотання  про  відновлення

строку  для  подання  касаційної  скарги  на  постанову Київського

апеляційного господарського суду від 24.03.2003 року та  касаційну

скаргу Київської міської ради повернуто без розгляду.

Ухвалою від  4  березня  2004  року  Верховним  Судом  України  за

касаційною скаргою Київської міської ради порушено  провадження  з

перегляду  у касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду

України від 1 грудня 2003 року з мотивів її невідповідності нормам

процесуального права.

Заслухавши доповідь   судді-доповідача,   пояснення   позивача  та

відповідача,  дослідивши доводи касаційної  скарги  і  перевіривши

матеріали  справи,  Судова  палата  вважає,  що  касаційна  скарга

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Посилання Вищого господарського суду України на  те,  що  підстави

для відновлення строку на касаційне оскарження відсутні,  зроблені

без врахування дійсних обставин справи.

Зокрема, судом касаційної інстанції не враховано того,  що  подана

вчасно касаційна скарга відповідача, ухвалою Вищого господарського

суду України від 06.06.2003 року була  безпідставно  повернута  на

підставі  п.  3,  4  статті  111-3  Господарського  процесуального

кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         з тих мотивів,  що  надані  скаржником

платіжне  доручення  від  18.04.2003  року  за № 295 та квитанції,

видані  поштовим  відділенням,  не  можуть   вважатися   належними

доказами  відправлення  копії  касаційної  скарги  іншій стороні у

справі та сплати державного мита,  оскільки у випадку сумніву у їх

вірогідності чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів,

суд міг і повинен був витребувати додаткові  докази,  але  не  мав

законних підстав для повернення касаційної скарги.

За таких  обставин  оскаржувана  ухвала Вищого господарського суду

України не є законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 111-17 - 111-20  Господарського  процесуального

кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Судова палата,

                           постановила:

Касаційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Вищого  господарського  суду  України від 01.12.2003 року у

справі № 41 скасувати,  а касаційну скаргу Київської міської  ради

передати  до  Вищого  господарського  суду України для розгляду по

суті.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.