ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.2004 Справа N 2/484
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого
Суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Фонду
державного майна України та Регіонального відділення Фонду
державного майна України по Запорізькій області на ухвалу Вищого
господарського суду України від 01.12.2003 року у справі за
позовом товариства з обмеженою відповідальністю асоціації "ЗМ" до
Фонду державного майна України про визнання права власності та за
зустрічним позовом Фонду державного майна України до ТОВ "ЗМ" про
визнання права власності, третя особа, яка заявляє самостійні
вимоги на предмет спору: Регіональне відділення Фонду державного
майна України по Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє
самостійні вимоги на предмет спору: закрите акціонерне товариство
"М",
встановила:
Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.12.2003 року
відмовлено Фонду державного майна України у задоволенні клопотання
про відновлення строку для подання касаційної скарги на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2003 року та
повернуто без розгляду касаційну скаргу.
Ухвалою від 4 березня 2004 року Верховним Судом України за
касаційними скаргами Фонду державного майна України та
Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Запорізькій області порушено провадження з перегляду у касаційному
порядку ухвали Вищого господарського суду України від 1 грудня
2003 року з мотивів її невідповідності нормам процесуального
права.
Закрите акціонерне товариство "М" не використало наданого законом
права на участь свого представника у судового засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
товариства з обмеженою відповідальністю асоціації "ЗМ", Фонду
державного майна України, Регіонального відділення Фонду
державного майна України по Запорізькій області та Генеральної
прокуратури України, дослідивши доводи касаційних скарг і
перевіривши матеріали справи, Судова палата вважає, що касаційні
скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Посилання Вищого господарського суду України на те, що підстави
для відновлення строку на касаційне оскарження відсутні, зроблені
без врахування дійсних обставин справи.
Зокрема, судом касаційної інстанції не враховано того, що подана
вчасно касаційна скарга Фонду державного майна України ухвалою
Вищого господарського суду України від 23.06.2003 року була
безпідставно повернута на підставі п. 6 статті 111-3
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
з тих
мотивів, що у поданій касаційній скарзі не зазначено суті
порушення або неправильного застосування норм матеріального чи
процесуального права, оскільки вперше подана Фондом державного
майна України скарга містила посилання на те, що господарськими
судами при вирішенні даного спору порушено норми матеріального
права, зокрема, Закону України "Про приватизацію державного майна"
( 2163-12 ) (2163-12)
.
Повернувши незаконно касаційну скаргу Вищий господарський суд
України, всупереч статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених
пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень.
За таких обставин оскаржувана ухвала Вищого господарського суду
України не є законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата,
постановила:
Касаційні скарги задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 01.12.2003 року у
справі № 2 скасувати, а касаційну скаргу Фонду державного майна
України передати до Вищого господарського суду України для
розгляду по суті.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.