Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2004 року (скасовано ухвалу ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
головуючого
суддів
за участі представників
позивача:
відповідачів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу БРССТ
(далі - Спілка) на ухвалу Вищого господарського суду України від 2
жовтня 2003 року у справі за позовом БМСТ (далі - Товариство) до
Спілки про зобов'язання анулювати Акт приймання-передачі основних
засобів Товариства від 4 лютого 2000 року та визнання володіння
основними засобами неправомірним,
встановила:
Оскарженою ухвалою Вищий господарський суд України повернув без
розгляду касаційну скаргу Спілки на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 24 липня 2003 року на
підставі пункту першого частини першої статті 111-3 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України).
Ухвала обґрунтована тим, що касаційна скарга підписана
представником Спілки В-м В.А. за довіреністю від 14 серпня 2002
року, зі змісту якої не випливає, що В-в В.А. уповноважений на
підписання касаційних скарг від імені Спілки.
Спілка просить ухвалу Вищого господарського суду України
скасувати, мотивуючи касаційну скаргу різним застосуванням Вищим
господарським судом України статті 28 та частини третьої статті
111 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в аналогічних справах.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін
розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного
Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
таких підстав.
Пункт перший частини першої статті 111-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачає право суду касаційної інстанції не приймати касаційну
скаргу до розгляду і, відповідно, повертати її без розгляду, якщо
вона, зокрема, підписана особою, яка не має права її підписувати.
Частинами першою і третьої статті 28 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть
їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством
та установчими документами, через свого представника, яким,
зокрема, може бути особа, повноваження якої підтверджуються
довіреністю, що видається за підписом керівника або іншої
уповноваженої ним особи, та посвідчується відбитком печатки
підприємства, організації.
З матеріалів справи вбачається, що касаційну скаргу від імені
Спілки, на підставі виданої нею довіреності, підписав В-в В.А.,
якому надавалося право подавати касаційні скарги. Вказана
довіреність підписана керівником та посвідчена відбитком печатки
Спілки. Тобто, касаційна скарга підписана особою яка мала на це
право.
Відтак, посилання Вищого господарського суду України, як на
підставу повернення касаційної скарги, на те, що вона підписана
особою, яка не мала права її підписувати, є надуманим.
За таких обставин оскаржена ухвала підлягає скасуванню як
незаконна, а касаційна скарга Спілки на постанову суду апеляційної
інстанції - передачі до Вищого господарського суду України для
розгляду по суті.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України
постановила:
Касаційну скаргу Броварської районної спілки споживчих товариств
задовольнити, ухвалу Вищого господарського суду України від 2
жовтня 2003 року скасувати, а касаційну скаргу Броварської
районної спілки споживчих товариств на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 24 липня 2003 року разом зі
справою передати до Вищого господарського суду України для
розгляду по суті.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.