СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
20.01.2004
(Витяг)
У квітні 2003 р. у господарський суд м. Севастополя з позовом
до ЗАТ "Хозторгсервіс" (далі - ЗАТ) звернувся прокурор
Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі ДП
"Кримські генеруючі системи" Севастопольської ТЕЦ (далі - ДП) про
стягнення заборгованості.
Цей суд рішенням від 9 червня 2003 р. позов задовольнив:
постановлено стягнути з відповідача на користь ЗАТ 1 тис. 778 грн.
заборгованості.
Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від
31 липня 2003 р. зазначене рішення суду першої інстанції залишив
без зміни.
Вищий господарський суд України ухвалою від 30 вересня
2003 р. касаційну скаргу ЗАТ повернув у зв'язку з недотриманням
вимог, передбачених у пунктах 1, 3, 5, 6 ч. 1 ст. 111-3
ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Верховний Суд України ухвалою від 25 грудня 2003 р. порушив
провадження з перегляду в касаційному порядку ухвали Вищого
господарського суду України від 30 вересня 2003 р. за касаційною
скаргою ЗАТ, в якій міститься прохання скасувати названу ухвалу і
передати справу на розгляд до Вищого господарського суду України.
Посилання зроблені на порушення норм процесуального права та
невідповідність оскарженої ухвали положенням
Конституції ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши матеріали справи,
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав: висновки Вищого господарського суду України про
відсутність доказів на підтвердження права в. о. голови правління
А. (далі - А.) підписувати касаційну скаргу; відсутність доказів
щодо направлення копії касаційної скарги іншій стороні у справі;
пропуск строку подачі касаційної скарги та незазначення в ній суті
порушень або неправильного застосування норм матеріального чи
процесуального права суперечать фактичним обставинам справи та
нормам процесуального права.
Так, у матеріалах справи міститься контракт, в якому
врегульовано трудові відносини А. із ЗАТ, згідно з п. 2.1 котрого
А. здійснює оперативне керівництво ЗАТ, організовує його
виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність.
Наведені дані свідчать, що А. мала право підписувати касаційну
скаргу, оскільки здійснювала оперативне керівництво ЗАТ.
ЗАТ надало докази надіслання копії касаційної скарги іншій
стороні у справі - касові чеки, видані поштовим відділенням.
Згідно зі ст. 32 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
такі касові чеки є доказом.
У разі виникнення сумнівів щодо їх достовірності, чи наявності
підстав для висновку про недостатність такого доказу, суд міг і
повинен був витребувати додаткові докази, але не мав законних
підстав для повернення скарги.
Постанову Севастопольський апеляційний господарський суд
прийняв 31 липня 2003 р. У межах місячного строку - 21 серпня
2003 р. - ЗАТ подало через суд апеляційної інстанції касаційну
скаргу, про що свідчить штемпель суду про реєстрацію скарги.
ЗАТ у касаційній скарзі на постанову суду апеляційної
інстанції вказало, зокрема, на порушення ст. 4 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Посилання Вищого господарського суду України на
невідповідність поданої касаційної скарги вимогам процесуального
законодавства, незазначення скаржником суті порушень або
неправильного застосування норм матеріального чи процесуального
права, спростовуються змістом касаційної скарги. Наведені ЗАТ
доводи за своєю суттю відповідають вимогам п. 4 ст. 111
ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин висновок Вищого господарського суду України
про невідповідність поданої касаційної скарги вимогам розд. XII-1
ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
суперечить положенням процесуального
законодавства.
Враховуючи це та керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата у господарських справах Верховного Суду
України ухвалу Вищого господарського суду України від 30 вересня
2003 р. скасувала та передала справу на повторний розгляд до цього
ж суду.