Приватизація державних об'єктів створила не тільки можливість суб'єктам підприємницької діяльності отримати у власність нерухомість, але й породила цілу низку спірних питань у сфері оподаткування нових власників приватизованих об'єктів за користуванн земельними ділянками. Арбітражним судом м. Києва була розглянута справа із спору, що виник між підприємством - власником нерухомого майна та органами ДПІ. Підставою виникнення спору було питання, чи повинен сплачувати земельний податок власник неру омого майна в разі, коли відсутні документи, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним рішення ДПІ у Н-ському районі м.Києва № 0001 від 01.01.99р. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не є ні власником, ні користувачем земельної ділянки, і відповідно до чинного зак нодавства України не є платником земельного податку.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що відсутність у позивача документів, що посвідчують право на земельну ділянку або на право тимчасового користування земельною ділянкою не є підставою для несплати земель ого податку при фактичному користуванні земельною ділянкою. Регіональне відділення фонду державного майна України по м. Києву надало відзив, в якому зазначило про те, що між регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Дочірнім підприємством " ХХХ " був укладений договір купівлі-прод жу цілісного майнового комплексу в м. Києві, вул. Т-ська, 5.; договір був посвідчений Першою Київською державною нотаріальною конторою 20.05.1997р. за реєстром № 21-1930; на підставі даних паспорта земельної ділянки від 1995р., листа Київського управ іння виробничою технологічного ресурсозабезпечення від 15.05.96р. за № 38 в п.1.1 договору був внесений розмір земельної ділянки, на якій знаходиться майновий комплекс; Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву не є уповноваж ним органом по наданню земельних ділянок, про це свідчить також позивач в своїй заяві; Регіональне відділення ФДМ України по м. Києву листом №30-03/2766 від 28.05.1998р. звернулося до Київського міського управління земельних ресурсів та до Держадміні трації Н-ського району м. Києва з проханням допомогти ДП " ХХХ " в оформленні договору тимчасового користування земельною ділянкою.

Листом від 12.03.1999 року №21\5\5 позивач звернувся до суду з клопотанням про доповнення позовних вимог вимогою про повернення суми донарахованого та сплаченого податку, суми сплачених фінансових санкцій та суму пені у загальному розмірі 16726,21 гр. Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

25.12.1998 року ДПІ у Н-ському районі м. Києва була здійснена перевірка ДП " ХХХ " на предмет правильності обчислення та своєчасності сплати останнім податку на землю за період з 24.07.1997 року до 25.12.1998 року, про що був складений відповідний ак перевірки. На підставі даного акту перевірки відповідачем було прийнято оспорюване рішення від 01.01.1999 року № 0001 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 6475,55 грн.

На підставі викладеного відповідачем були виставлені до виконання відповідні інкасові доручення, які були виконані у повному обсязі. В акті перевірки від 25.12.1998 року зазначено, що у ході перевірки було встановлено наступне:

Згідно Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу № НА 020001 від 20.05.1997 р. Продавець (РВФДМ по м. Києву) продав, а Покупець (ДП " ХХХ ") купив державне майно цілісного майнового комплексу Київського управління виробничою технологічн го ресурсозабезпечення, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Т-ська, 5 на земельній ділянці загальною площею 4238 м. кв., яка надана в тимчасове користування на підставі Постанови ЦК Компартії та Кабінету Міністрів України від 12.01.1989 р. № 1 , та Рішення Н-ської райдержадміністрації м. Києва від 11 квітня 1994 року № 205 (паспорт земельної ділянки зареєстрований в Київський міській державній адміністрації під № 9017604), проведена інвентаризація, є Технічний звіт по встановленню меж земл користування, який зареєстрований в Київземі 15.03.96 р., код ділянки 90176005 і занесена до Державного Земельного Кадастру в м. Києві; згідно з протоколом інвентаризації майно підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнанн , устаткування, інше майно, нежитлові будівлі згідно із свідоцтвами про власність від 18.03.97р. № 010000197 та № 010000195, наданими Київською міською державною адміністрацією; згідно з довідками-характеристиками БТІ від 22.07.1997 р. № 133107-8, № 33103-8 відчужується: нежилий будинок загальною площею 653,3 м.кв., залишкова вартість - 99739,00 грн., нежилий будинок загальною площею 534,2 м.кв. залишкова вартість - 75855 грн.; право власності на майно переходить до Покупця з моменту нотаріально о посвідчення цього Договору (№ НА 0712731 від 24.07.1997 р.); цей договір був посвідчено Івановим І.О., державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори; у відповідності зі ст.227 ЦК (1540-12) України цей договір зареєстровано Київському міському БТІ, реєстраційний номер в реєстрі № 21-1930; вказаний в цьому Договорі об"єкт продано за 338800,00 (триста тридцять вісім тисяч вісімсот гривень) які були сплачені платіжними дорученнями: 04.07.1997р. №266 - 25423,40 грн., 18.11 1997р. №559 - 100000,00 грн., 28.11.1997 р. № 605 - 213376,60 грн. і були взяті на облік0І/рахунку з 01.09.97р. згідно акту інвентаризації; має місце фактичне використання земельної ділянки загальною площею 4238 м.кв.. яка знаходиться за адресою: м Київ, вул. Т-ській, 5, в 59 економічній зоні; ст. 30 Земельного Кодексу України (561-12) визначено, що при передачі підприємствами, будівель її споруд іншим підприємствам, разом з цими об`єктами до них переходить право користування земельною ділян ою, на якій знаходяться споруди; також згідно п.5 Рішення № 216 від 10.07.97 р. Київської міської Ради "Про плату за землю в м. Києві" вказано, що при переході прав на будівлю, або споруду плата за землю справляється з дня виникнення права власності, або право користування будівлею, або спорудою; ст. 15 Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про плату за землю" від 19.09.96р. (378/96-ВР) власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення пр ва власності, або права користування земельною ділянкою; у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році; згідно ст.2 закону України "Про плату за землю" від 03.07.92р. (2535-12) використання з емлі в Україні є платним; розрахунок земельного податку до ДПІ у Н-ському районі м. Києва ДП " ХХХ " не подавало, чим порушено ст.13,14,15,17 Закону України "Про внесення з ін і доповнень до Закону України "Про плату за землю" від 19.09.96р. (378/96-ВР) , ст.6 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) .

Згідно ст.ст.7,17,19,22,23 Земельного кодексу України (561-12) передача землі у постійне (тимчасове) користування або у власність, зокрема підприємствам, провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки; пр во власності на землю або право користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право; таким документом є державний акт , я ий видається і реєструється, зокрема щодо даного випадку, Київміськрадою.

З наданих та залучених до матеріалів справи листів Київського міського управління земельних ресурсів та Головного управління архітектури та містобудування встановлено, що в архівах даних організацій відсутні рішення (Київміськради) про відведення зем льної ділянки площею 4237,93 кв.м, на якій, як зазначено в акті перевірки, знаходиться придбаний позивачем об"єкт і яку використовує позивач.

В матеріалах справи має місце лише дозвіл №205 від 11.04.1994 року, виданий відділом благоустрою Н-ського райвиконкому м. Києва Київському управлінню виробничою технологічного ресурсозабезпечення, об`єкт якого був приватизований позивачем, в якому за начається про надання дозволу встановлення залізобетонної огорожі навкруги тимчасово відведеної території бази по вул. Т-ській , 5 замість легкої металевої.

В договорі купівлі-продажу (копія в матеріалах справи), укладеному позивачем зазначено, що загальна площа приміщень, приватизованих ДП " ХХХ ", становить 1187,5 кв. м.

Згідно ст.30 Земельного кодексу України (ч.3) (561-12) при передачі підприємствами, установами, організаціями будівель та споруд іншим підприємствам та організаціям разом з цими об"єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

За таких обставин судом встановлено, що до позивача з моменту отримання ним приватизованого об`єкту перейшло право користування земельною ділянкою загальною площею 1187,5 кв.м., відповідно до розміру якої позивач, незалежно від факту відсутності акт землекористування, повинен сплачувати земельний податок за фактичне і безспірне землекористування. Докази щодо користування (або права користування) позивачем рештою земельної ділянки, площу якої визначив відповідач, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином загальний розмір земельного податку, що підлягає сплаті позивачем становить 1814,47 грн.; сума земельного податку у розмірі 4661,08 донарахована безпідставно і оспорюване рішення підлягає визнанню недійсним у пропорційній частині.

Щодо позовної вимоги про повернення позивачеві списаних сум податку, фінансових санкцій та пені судом встановлено:

- оспорюване рішення стосується лише застосування фінансових санкцій у розмірі 6475,55 грн.;

- оспорюване рішення не стосується стягнення недоїмки та пені;

- згідно п.8 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) стягнення донарахованих сум податків та інших санкцій (пені) здійснюється лише на підставі рішення керівника ДПІ;

- інкасові доручення щодо стягнення недоїмки та пені виставлені до виконання без наявності рішення керівника ДПІ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню в частині повернення 6475,55 грн. - донарахованого податку, 4661,08 грн. - фінансових санкцій, а також відповідний розмір пені шляхом стягнення з відповідача 4473,52 грн. та повернення з бюджету 10438,22 грн.

Керуючись ст.,ст. 22,23,30 Земельного кодексу України (561-12) , ст.ст.11, 14 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) , ст.ст.33, 49, 82-85 АПК України (1798-12) суд вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення ДПІ У Н-ському районі м.Києва № 0001 від 01.01.99р. в частині застосування фінансових санкцій у розмірі 4661 грн. 08 коп.

Стягнути з ДПІ у Н-ському районі м.Києва на користь Дочірнього підприємства " ХХХ " 4473 грн. 52 коп. донарахованого земельного податку та санкцій, а також 308 грн. 68 коп. державного мита. Видати наказ.

Зобов`язати ДПІ у Н-ському районі м.Києва повернути Дочірньому підприємству " ХХХ " з бюджету 10438 грн. 22 коп. стягнутого земельного податку та санкцій, а також 612 грн. 63 коп., надмірно сплаченого платіжним дорученням № 1276 від 15.03.99р. держа ного мита.