СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                            30.12.2003

     Верховний Суд  України,  розглянувши  у  відкритому  судовому
засіданні  касаційну скаргу Управління ПФУ в Куйбишевському районі
Запорізької області (далі  -  Управління  ПФУ)  на  ухвалу  Вищого
господарського  суду  України  від  7  жовтня 2003 р.  у справі за
позовом Управління  ПФУ  до   КСП   "Чапаївське"   

про стягнення 936,68 грн., 

                            В С Т А Н О В И В:

     Рішенням господарського    суду   Запорізької   області   від
4 вересня 2003 р. у задоволенні позову відмовлено.

     Ухвалою Вищого  господарського  суду  України  від  7  жовтня
2003 р. відмовлено у прийнятті касаційної скарги Управління ПФУ на
зазначене рішення на тих  підставах,  що  законодавчо  передбачена
можливість касаційного оскарження рішень суду першої інстанції, що
набрали чинності,  лише в сукупності  з  постановами  апеляційного
господарського суду.

     Верховним Судом України 4 грудня 2003 р. порушено провадження
за касаційною скаргою Управління ПФУ,  в якій порушується  питання
про скасування  ухвали  Вищого  господарського  суду  України  від
7 жовтня  2003  р. - та  передачу  справи  на  розгляд  до  Вищого
господарського  суду  України.  На  обґрунтування  скарги зроблено
посилання на неправильне застосування  судом  норм  процесуального
права,  невідповідність оскаржуваної ухвали положенням Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        .

     Касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

     Неприйняття Вищим  господарським  судом  України   касаційної
скарги Управління ПФУ на наведених в оскаржуваній ухвалі підставах
та  її  повернення   на   підставах   законодавчо   непередбаченої
можливості касаційного оскарження рішень суду першої інстанції, що
набрали чинності,  коли ці рішення  не  були  предметом  перегляду
апеляційного   господарського   суду,   за   відсутності  постанов
останнього, суперечить закону.

     Відповідно  до  п. 8   ч. 3   ст. 129   Конституції   України
( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
         однією з основних засад судочинства є забезпечення
апеляційного  та  касаційного  оскарження   рішення   суду,   крім
випадків,   встановлених  законом.  Тобто  законодавець  у  певних
випадках може передбачити неможливість оскарження судового рішення
в апеляційному або касаційному порядку.

     Положення цієї  норми  не  можна  розуміти  так,  що право на
касаційне оскарження належить лише особі, яка реалізувала право на
апеляційне   оскарження   і  не  згодна  з  прийнятим  апеляційною
інстанцією рішенням.

     Системний аналіз положень статей 107-111 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
          дає
підстави для висновку про можливість оскарження до суду касаційної
інстанції як рішення суду першої інстанції,  що набрало  чинності,
так і постанови апеляційної інстанції.

     Таким чином,    неприйняття    судом   касаційної   інстанції
касаційної скарги Управління ПФУ  не  ґрунтувалося  на  положеннях
чинного господарського процесуального законодавства.

     За таких  обставин  оскаржувана  ухвала Вищого господарського
суду України не є законною  і  підлягає  скасуванню,  а  справа  -
направленню на розгляд до Вищого господарського суду України.

     Враховуючи наведене,  керуючись  статтями  111-17-111-20  ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Верховний Суд України П О С Т А Н О В И В:

     Касаційну скаргу Управління ПФУ задовольнити.

     Ухвалу Вищого  господарського  суду  України  від  7   жовтня
2003 р.   скасувати  та  передати  справу  на  розгляд  до  Вищого
господарського суду України.

     Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.