ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                   23.12.2003  N 5/2114-23/297

     Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.  Львова
(далі -    Інспекція)    на    ухвалу    Вищого     господарського
суду України    від   25   вересня   2003   року   у   справі   за
позовом Приватного  підприємства  "ІТМ"  (далі   -   Підприємство)
до Інспекції      про      визнання      недійсним     податкового
повідомлення-рішення N  0005642320/0/11922/23-2   від   18   липня
2002 року, В С Т А Н О В И Л А:

     Оскарженою ухвалою  Вищий  господарський суд України повернув
без розгляду касаційну скаргу Інспекції на  постанову  Львівського
апеляційного господарського суду від 2 липня 2003 року на підставі
пункту  п'ятого  частини  першої   статті   111-3   Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (далі - ГПК України).
Ухвала  обгрунтована  тим,  що  касаційна  скарга   подана   після
закінчення  строку,  встановленого для її подання,  без клопотання
про його відновлення,  позаяк постанова суду апеляційної інстанції
ухвалена 2 липня 2003 року, а скарга подана 4 серпня 2003 року.

     Інспекція просить  ухвалу  Вищого господарського суду України
скасувати,   мотивуючи   касаційну   скаргу   її   невідповідністю
Конституції  України  ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
         та виявленням факту різного
застосування Вищим господарським судом України  одного  й  того  ж
положення закону в аналогічних справах.  Вона вказує, що в частині
третій статті 51 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         зазначено, що у випадках,
коли  останній  день  строку  припадає  на  неробочий  день,  днем
закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день,
оскільки 2-3 серпня цього року були неробочими  днями,  то  подана
4 серпня касаційна скарга не повинна вважатися поданою з пропуском
строку.

     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача,
розглянувши та обговоривши доводи касаційної  скарги,  перевіривши
матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного
Суду України вважає,  що касаційна скарга підлягає  задоволенню  з
таких підстав.

     Повертаючи касаційну скаргу,  Вищий господарський суд України
послався  на  те,  що  вона  подана   після   закінчення   строку,
встановленого для її подання.

     Проте зазначені   висновки  суперечать  фактичним  обставинам
справи.

     Згідно  зі  статтею  110  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна
скарга  може  бути  подана  протягом  одного місяця з дня набрання
постановою   апеляційного   господарського   суду  законної  сили.
Постанова  Львівського апеляційного господарського суду ухвалена 2
липня  2003  року  і  відповідно до частини третьої статті 105 ГПК
України набрала законної сили з цієї дати.

     Частинами  другою і третьою статті 51 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
встановлено,  що  строк,  обчислюваний  місяцями,  закінчується  у
відповідне  число  останнього  місяця  строку,  а у випадках, коли
останній  день  строку припадає на неробочий день, днем закінчення
строку вважається перший наступний за ним робочий день.

     У 2003  році  2  серпня  (субота)  та  3 серпня (неділя) були
неробочим днями,  і  тому  останній  день  строку  для  оскарження
постанови суду апеляційної інстанції припав на 4 серпня.

     З касаційною скаргою інспекція звернулася 4 серпня 2003 року,
про що свідчить відбиток поштового штемпеля на квитанції та  описі
поштового вкладення, тобто в останній день строку.

     Відтак, касаційна  скарга  Компанії  повернута  без  розгляду
безпідставно, а тому оскаржувана ухвала Вищого господарського суду
України  незаконна  і  підлягає  скасуванню,  а  касаційна  скарга
передачі до Вищого господарського суду  України  для  розгляду  по
суті.

     Виходячи з  викладеного  та  керуючись статтями 111-17-111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Судова
палата у    господарських    справах   Верховного   Суду   України
П О С Т А Н О В И Л А:

     Касаційну скаргу    Державної    податкової    інспекції    у
Шевченківському  районі  м.  Львова  задовольнити,  ухвалу  Вищого
господарського суду України від 25 вересня 2003 року скасувати,  а
касаційну  скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському
районі   м.   Львова   на   постанову   Львівського   апеляційного
господарського  суду  від  2  липня  2003  року  разом  зі справою
передати до Вищого господарського суду  України  для  розгляду  по
суті.

     Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.