ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.2003 Справа N 20/180
(скасовано постанову ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
головуючого судді,
суддів;
за участі представників:
позивача - присутній,
відповідача- присутні;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Антимонопольного комітету України (далі - Комітет) на постанову
Вищого господарського суду України від 9 вересня 2003 року у
справі за позовом Приватного підприємства "ХХХ" (далі - ПП "ХХХ")
до Комітету, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка
не заявляє самостійних вимог на предмет спору Підприємства "YYY",
про визнання недійсним рішення Комітету № 348-р від 29 листопада
2002 року "Про порушення законодавства про захист від
недобросовісної конкуренції" (далі - Рішення № 348-р),
встановила:
З позовом до Господарського суду м. Києва Підприємство звернулося
24 січня 2003 року.
Заявлена позовна вимога мотивована невідповідністю оспорюваного
рішення Комітету фактичним обставинам справи і положенням
конкуренційного законодавства України та законодавства про охорону
прав на знаки для товарів і послуг.
Пред'являючи позов, Підприємство виходило з того, що його дії щодо
закупівлі і реалізації зубної пасти "SSS" (виробник - фірма "ZZZ"
(Болгарія); далі - фірма "ZZZ") не є порушенням антимонопольного
законодавства України і права власності на аналогічний знак для
товарів - "SSS", власником якого є третя особа у справі
-підприємство "YYY" (Індія), (далі -підприємство "YYY"), позаяк
воно не є виробником названої пасти і не застосовувало зазначений
знак на її упаковці, а супроводження її реалізації гігієнічним
висновком, виданим ТОВ "RRR" - імпортером цієї пасти від фірми
"ZZZ", як і зазначення її назви в договорі на закупівлю та в
накладних приймання - передачі товару, не повинно бути підставою
для визнання цих дій недобросовісною конкуренцією.
Заперечення проти позову Комітет мотивував тим, що відповідно до
статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної
конкуренції" ( 236/96-ВР ) (236/96-ВР)
неправомірним є використання без
дозволу уповноваженої на те особи, зокрема, знаків для товарів і
послуг, що може призвести до змішування з діяльністю іншого
господарюючого суб'єкта, який має пріоритет на їх використання. У
зв'язку з тим, що фірма "ZZZ" і підприємство "YYY" є конкурентами
на ринку України, то закупівля та реалізація зубної пасти,
виготовленої фірмою, іншими підприємцями є доказом змішування з
діяльністю підприємства і, відповідно, - фактом недобросовісної
конкуренції.
Комітет вважає, що підприємство "YYY" має пріоритет на
використання в Україні товарного знака "SSS" і правомірно вимагало
усунення порушення його прав у встановленому законодавством
України порядку. Посилаючись на статтю 16 Закону України "Про
охорону прав на знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
, згідно з
якою використанням знака визнається застосування його на товарах і
при наданні послуг, для яких його зареєстровано, на упаковці
товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час
показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в
Україні, в проспектах, рахунках, на бланках та в іншій
документації, пов'язаній із введенням зазначених товарів і послуг
у господарський оборот, він вважає, що дії позивача є. фактом
використання товарного знаку "SSS".
Рішенням Господарського суду м. Києва від 31 березня 2003 року в
позові відмовлено. Судове рішення обґрунтовано тим, що Рішення №
348-р відповідає вимогам законодавства України, оскільки при
реалізації товару також відбувається використання знака для
товарів і послуг.
Київський апеляційний господарський суд постановою від 17 червня
2003 року зазначене судове рішення залишив без змін з тих самих
підстав.
Вказані судові рішення першої та апеляційної інстанцій оскарженою
постановою Вищий господарський суд України скасував, а справу
передав на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова
обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не
досліджувалися обставини щодо встановлення вини позивача в
порушенні антимонопольного законодавства, позаяк з матеріалів
справи вбачається, що зубна паста "SSS" виробництва Фірми "ZZZ"
(Болгарія) закуповувалася ПП "XXX" з метою її подальшої
реалізації, а наявність гігієнічного висновку від 9 лютого 2000
року № 5.04.09/309 на цю зубну пасту виключала для її покупців
необхідність визначати власника її товарного знака.
Комітет просить постанову Вищого господарського суду України
скасувати, мотивуючи касаційну скаргу її невідповідністю
міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана
Верховною Радою України, неправильним застосуванням судом
касаційної інстанції норм матеріального права та виявленням факту
різного застосування Вищим господарським судом України одного й
того ж положення Закону України "Про захист від недобросовісної
конкуренції" ( 236/96-ВР ) (236/96-ВР)
в аналогічних справах.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін,
розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного
Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
таких підстав.
Відповідно до статей 7, 8, 13 Закону України "Про Антимонопольний
комітет України" ( 3659-12 ) (3659-12)
до повноважень Комітету належить
контроль за дотриманням антимонопольного законодавства при
здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання;
розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства і
прийняття рішень за результатами розгляду в межах своїх
повноважень; накладення штрафів та застосування інших санкцій у
передбачених законом випадках.
Згідно зі статтею 22 Закону України "Про захист від
недобросовісної конкуренції" ( 236/96-ВР ) (236/96-ВР)
вчинення юридичними
особами дій, визначених цим Законом ( 236/96-ВР ) (236/96-ВР)
як
недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення на них
Антимонопольним комітетом України штрафів у розмірі до двох тисяч
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Передбачені статтями 1, 4 цього Закону ( 236/96-ВР ) (236/96-ВР)
факти
недобросовісної конкуренції з боку позивача Комітет встановив,
виходячи з фактичних обставин справи, а саме з дій позивача щодо
введення в господарський оборот України зубної пасти "SSS",
виробником якої є фірма "ZZZ", шляхом її закупівлі і реалізації.
Господарські суди першої та апеляційної інстанції перевірили
встановлені Комітетом фактичні обставини і дали правильну юридичну
оцінку наявним у справі доказам, а відтак дійшли обґрунтованого
висновку про відповідність оскаржуваної постанови Комітету
антимонопольному законодавству України та законодавству про
охорону прав на знаки для товарів і послуг.
Обґрунтування Вищим господарським судом України оскарженої
постанови посиланнями на статтю 229 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
і,
відповідно, необхідністю встановлення вини позивача в
недобросовісній конкуренції, помилкове, позаяк зазначена норма ЦК
УРСР в даній справі може застосовуватися до правовідносин позивача
з продавцем щодо купівлі-продажу зубної пасти як товару взагалі, а
не товарного знаку, який в даному випадку не був об'єктом угоди
між ними.
Окрім того, суд піддав сумніву переклад декларації керуючого фірми
"ZZZ" як доказу у справі, чим порушив компетенцію суду касаційної
інстанції, закріпленої в статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відтак, постанова Вищого господарського суду України підлягає
скасуванню як незаконна і необгрунтована, а постанова Київського
апеляційного господарського суду - залишенню в силі.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата у господарських справах Верховного Суду України
постановила:
Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити,
постанову Вищого господарського суду України від 9 вересня 2003
року ( sp16/016-1 ) (sp16/016-1)
скасувати, а постанову Київського апеляційного
господарського суду від 17 червня 2003 року залишити в силі.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.