ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.2003 Справа N 12/74
(скасовано постанову ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді,
суддів;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
закритого акціонерного товариства "ХХХ" на постанову Вищого
господарського суду України від 02.10.2003 року у справі за
позовом закритого акціонерного товариства "ХХХ" до закритого
акціонерного товариства транснаціональної фінансово-промислової
компанії "YYY" про стягнення суми,
встановила:
У лютому 2003 року закрите акціонерне товариство "ХХХ" звернулось
з позов до закритого акціонерного товариства транснаціональної
фінансово-промислової компанії "YYY" про стягнення суми. Позовні
вимоги обґрунтовувались тим, що 14.09.2001 року між позивачем та
відповідачем, шляхом обміну листами, було укладено договір про
переробку вуглеводневої сировини, але за надані послуги закрите
акціонерне товариство транснаціональна фінансово-промислова
компанія "YYY" розрахувалась частково, тому закрите акціонерне
товариство "ХХХ" просило стягнути суму боргу з урахуванням трьох
відсотків річних.
Відповідач позов не визнавав, посилаючись на його безпідставність.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.03.2003
року позов задоволено частково у сумі 8 033 220, 36 грн. Рішення
мотивоване тим, що відповідач фактично отримав послуги по
переробці сировини, а тому має за них розрахуватись.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2003 року
залишено без змін постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 12.06.2003 року, якою рішення суду першої
інстанції скасовано та в частині стягнення коштів за договором про
переробку вуглеводневої сировини від 14.09.2001 року провадження у
справі припинено, а в іншій частині позов залишено без розгляду з
тих підстав, що зазначений договір було виконано належним чином,
оскільки ним передбачено переробка сировини лише у кількості
143 917 тон, а інших доказів, які б підтверджували факт
продовження дії даного договору або зміни умов щодо кількості
сировини позивач не надав.
Ухвалою від 27 листопада 2003 року Верховним Судом України за
касаційною скаргою закрите акціонерне товариство "ХХХ" порушено
провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого
господарського суду України від 2 жовтня 2003 року з мотивів її
невідповідності нормам матеріального права та різного застосування
Вищим господарським судом України положень одного й того ж закону
в аналогічних справах.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши
доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, Судова
палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Залишаючи без змін постанову апеляційного суду Вищий господарський
суд України обгрунтував свою постанову тим, що укладений сторонами
шляхом обміну листами, договір переробки 143917 грн. виконаний.
Зміна умов договору шляхом усної угоди є неналежною.
Проте з такими доводами погодитись не можна.
Господарським судом встановлено, що 03.09.2001 року ЗАТ "ХХХ"
запропоновано ЗАТ "YYY" послуги по переробці 143917 тон
вуглеводневої сировини за ціною 27.31 грн. за 1 тн.
Листом № 21/17-484/1 від 04.09.2001 року "YYY" дала згоду на
переробку нафти в обсягах і на умовах, запропонованих "ХХХ".
Відповідно до ст. 154 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
господарські
суди прийшли до правильного висновку про укладення договору шляхом
обміну листів.
Протягом вересня 2001 року Позивач надав послуги по переробні
143917 тн нафти на загальну суму 3930661,10 грн. а Відповідач
розрахувався протягом січня-лютого 2002 року.
Протягом жовтня 2001 року - травня 2002 року "ХХХ" надавала
послуги по переробці нафти понад визначені обсяги на умовах
зазначених в договорі без оформлення письмового договору.
Відповідно до ст. 41 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
, під угодами
визначаються дії громадян і організацій, спрямовані на
встановлення зміну або припинення цивільних прав або обов'язків,
які можуть укладатись як в усній так і письмовій формі.
Акти надання послуг промислового характеру, акти взаємозвірки
заборгованості підписані сторонами і скріплені печатками, на
підставі яких Відповідач за переробку нафтової сировини сплатив
60787331, 76 грн. у межах ціни, зазначеної у договорі від
14.09.2001 року, як обгрунтовано зазначив суд першої інстанції, є
достатніми доказами укладення сторонами угоди на переробку нафти у
більших розмірах, на умовах договору від 14.09.2001 року.
Оскільки відповідач свої зобов'язання не виконав, суд першої
інстанції на підставі ст.ст. 161, 165 Цивільного кодексу
( 1540-06 ) (1540-06)
правильно задовольнив позов.
Висновок Вищого господарського суду України щодо відсутності
договірних відносин між сторонами щодо переробки нафти в більших
об'ємах не відповідає фактичним обставинам справи і є помилковим.
Керуючись ст.ст. 111-17, 111-18, 111-19, 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата
постановила:
касаційну скаргу ЗАТ "ХХХ" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України ( sp02/961-1 ) (sp02/961-1)
від
02.10.2003 року та постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 12.06.2003 року скасувати.
Рішення господарського суду Полтавської області від 17.03.2003
року залишити без змін.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.