ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
16.12.2003 N 6/8
Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Холдінг"
(далі - Товариство) на ухвали Вищого господарського суду України
від 10 липня 2003 року та від 16 вересня 2003 року у справі за
позовом Державного комунального підприємства "Кінотеатр "Краків"
(далі - Підприємство) до Товариства за участі третьої особи, яка
не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління
культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації про
зобов'язання звільнити приміщення, В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою від 10 липня 2003 року Вищий господарський суд
України повернув без розгляду касаційну скаргу Товариства на
постанову Київського апеляційного господарського суду від 3 червня
2003 року на підставі пункту четвертого частини першої статті 111
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК України). Ухвала обгрунтована тим, що додане до касаційної
скарги платіжне доручення від 4 червня 2003 року N 085 не може
вважатися належним доказом, що підтверджує сплату державного мита
у встановленому порядку і розмірі, оскільки в ньому відсутній
символ звітності банку - 068, який є обов'язковим реквізитом.
Ухвалою від 16 вересня 2003 року повторну касаційну скаргу
Вищий господарський суд України повернув без розгляду на підставі
пункту п'ятого частини першої статті 111-3 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, обгрунтувавши її тим, що недотримання Товариством
вимог процесуального закону щодо надання належних доказів сплати
державного мита у встановленому порядку і розмірі не може
вважатися поважною причиною для відновлення пропущеного
процесуального строку.
Товариство просить ухвали Вищого господарського суду України
скасувати, мотивуючи касаційні скарги різним застосуванням Вищим
господарським судом України одного й того ж положення закону в
аналогічних справах.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача,
розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного
Суду України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з
таких підстав.
Вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначено статтею
111 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Зокрема, частиною четвертою цієї
статті встановлено, що до касаційної скарги додаються докази
сплати державного мита.
В разі недотримання вимог цієї норми, суд відповідно до
пункту четвертого статті 111-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
має право
не приймати і повернути касаційну скаргу без розгляду.
Повертаючи вперше подану касаційну скаргу, Вищий
господарський суд України послався на те, що до неї не додано
документів, що підтверджують сплату державного мита у
встановленому порядку і розмірі.
Проте висновок про відсутність таких доказів суперечить
фактичним обставинам справи.
З матеріалів справи вбачається, що до касаційної скарги було
додано платіжне доручення N 085 від 4 червня 2003 року, на звороті
якого є напис про зарахування мита до державного бюджету за
підписами посадових осіб банку, що засвідчені відбитком печатки.
Згідно зі статтею 32 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
таке платіжне
доручення є доказом. У випадку сумніву у його вірогідності, чи
дійшовши висновку про недостатність такого доказу, суду надано
право витребувати додаткові докази. Тому в такому випадку він не
мав законних підстав для повернення касаційної скарги без
розгляду.
Повторне повернення касаційної скарги Вищий господарський суд
України здійснив без врахування того, що пропуск строку стався
внаслідок незаконного повернення Товариству вперше поданої
касаційної скарги у встановлений термін.
За таких обставин оскаржені ухвали підлягають скасуванню як
незаконні, а касаційна скарга Товариства на постанову суду
апеляційної інстанції - передачі до Вищого господарського суду
України для розгляду по суті.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-17-111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата у господарських справах Верховного Суду України
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Континенталь Холдінг" задовольнити, ухвали Вищого господарського
суду України від 10 липня 2003 року та від 16 вересня 2003 року
скасувати, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Континенталь Холдінг" на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 3 червня 2003 року разом зі
справою передати до Вищого господарського суду України для
розгляду по суті.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.