ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
16.12.2003 N 22/504
Розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю "Телерадіокомпанія "АІТІ" на ухвалу Вищого
господарського суду України від 30.07.2003 року у справі за
позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія
"АІТІ" до Національної ради України з питань телебачення і
радіомовлення; третя особа - товариство з обмеженою
відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1 + 1" про визнання
недійсними ліцензій, В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням господарського суду м. Києва від 09.04.2003 року в
задоволенні позову в частині визнання недійсною ліцензії N 000280
від 11.11.96 року та додатка N 2 до неї, зобов'язання Національної
ради України з питань телебачення та радіомовлення провести
конкурс для визначення переможця на право мовлення на УТ-2,
визнання недійсною ліцензії N 0550 серії НР від 20.11.2002 року
відмовлено та припинено провадження в частині позовних вимог про
визнання недійсною ліцензії N 000280 від 11.11.96 року та додатку
N 2 до неї за відсутністю предмету спору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
19.06.2003 року залишено без змін рішення господарського суду
м. Києва від 09.04.2003 року.
Ухвалою Вищого господарського суду України від
30.07.2003 року касаційну скаргу ТОВ "Телерадіокомпанія "АІТІ" на
постанову Київського апеляційного господарського суду від
19.06.2003 року повернуто без розгляду посилаючись на відсутність
доказів направлення копії касаційної скарги іншій стороні у
справі.
20.11.2003 року Верховним Судом України за касаційною скаргою
ТОВ "Телерадіокомпанія "АІТІ" порушено касаційне провадження з
перегляду ухвали Вищого господарського суду України від
30.07.2003 року. Скарга мотивується різним застосуванням Вищим
господарським судом України одного й того ж положення закону в
аналогічних справах.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши
доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, Судова
палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи без розгляду касаційну скаргу
ТОВ "Телерадіокомпанія "АІТІ" на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 19.06.2003 року, Вищий господарський суд
України послався на відсутність доказів надіслання копії
касаційної скарги іншим сторонам у справі, зазначивши, що належним
доказом направлення саме копії скарги є бланк опису вкладення, а
фінансові чеки, надані касатором, не можуть вважатися належним
доказом відправлення копій касаційної скарги іншим сторонам у
справі.
Проте такий висновок суперечить вимогам чинного
законодавства. Скаржник подав доказ надіслання копії касаційної
скарги - фінансові чеки N 172, 173 від 11.07.2003 року, видані
поштовим відділенням.
Згідно ст. 32 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
такі чеки є доказами. У
випадку сумніву у їх вірогідності чи дійшовши висновку про
недостатність таких доказів, суд міг і повинен був витребувати
додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення
скарги.
За таких обставин, висновок Вищого господарського суду
України щодо невідповідності касаційної скарги вимогам розділу
XII-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не відповідає положенням
процесуального законодавства.
Тому касаційна скарга підлягає задоволенню. Оскаржувану
ухвалу слід скасувати, а справу передати до Вищого господарського
суду України.
Керуючись ст.ст. 111, 111-17, 111-18, 111-19, 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу ТОВ "Телерадіокомпанія "АІТІ" задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 30.07.2003 року
скасувати.
Справу направити на розгляд до Вищого господарського суду
України.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Бюлетень законодавства і юр.практики, рік 2004, N 6