ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.12.03 Справа N 2-1/7971-02
(скасовано постанову ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді,
Суддів;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання
Генеральної прокуратури України на постанову Вищого господарського
суду України від 11.03.2003 року у справі за позовом Кримського
акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "YYY" до фірми
"ХХХ", Фонду майна Автономної Республіки Крим, третя особа: М-ська
селищна рада про визнання недійсним договору купівлі-продажу,
встановила:
У червні 2002 року Кримське акціонерне товариство по туризму та
екскурсіях "YYY" звернулось з позовом до фірми "ХХХ" та Фонду
майна Автономної Республіки Крим про визнання недійсним договору
купівлі-продажу. Позовні вимоги мотивовані тим, що договір
купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - спального
корпуса турбази "ZZZ" у селі М-к міста А-а, який не увійшов до
статутного фонду відкритого акціонерного товариства "QQQ", за
№1857 від 30.06.2000 року не відповідає вимогам закону.
Відповідачі позов не визнавали, посилаючись на його
безпідставність.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
23.08.2002 року, залишеним без змін постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 29.10.2002 року, позов
задоволено з тих мотивів, що спірний договір укладено з порушення
вимог Указу Президента України "Про особливості приватизації
об'єктів незавершеного будівництва" ( 591/99 ) (591/99)
за №591/99 від
28.05.1999 року та Закону України "Про особливості приватизації
об'єктів незавершеного будівництва" ( 1953-14 ) (1953-14)
, окрім того,
позивач є власником об'єкту незавершеного будівництва, що є
предметом спірного договору.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2003 року
залишено без змін постанову суду апеляційної Інстанції з тих самих
мотивів.
Ухвалою від 13 листопада 2003 року Верховним Судом України за
касаційним поданням Генеральної прокуратури України порушено
провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого
господарського суду України від 11 березня 2003 року з мотивів її
невідповідності нормам матеріального права.
М-ська селищна рада не використала наданого законом права на
участь свого представника у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
позивача, відповідачів та Генеральної прокуратури України,
перевіривши матеріали справи і рішення, які приймались судами в
процесі її розгляду, Судова палата вважає, що касаційне подання
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування
в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
до делегованих повноважень виконавчих
органів міських рад віднесено облік та реєстрація відповідно до
закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Згідно до пункту 1.8. Інструкції про порядок державної реєстрації
об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та
фізичних осіб ( z0399-98 ) (z0399-98)
від 09.06.1998 року за N121,
зареєстрованої Міністерством юстиції України від 26.06.1998 року
за №399/2839, державній реєстрації підлягають тільки ті об'єкти,
які закінчені будівництвом та прийняті в експлуатацію у
встановленому порядку, незалежно від форм власності і відомчого
підпорядкування та при наявності матеріалів інвентаризації.
Таким чином, господарський суд першої інстанції, приймаючи в
якості доказу Свідоцтво про права власності на туристичну базу
"ZZZ", виданого позивачу Сімфіропольським міжміським бюро
технічної інвентаризації 27.10.1999 року на підставі рішення
виконавчого комітету А-ської міської ради від 15.10.1999 року, в
порушення вимог статей 34, 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не з'ясував правомірність видачи
зазначеного Свідоцтва, оскільки туристична база "ZZZ" є об'єктом
незавершеного будівництва. Окрім того, господарським судом
Автономної Республіки Крим не досліджено питання щодо
правомірності володіння спірним майном Федерацією незалежних
профспілок Криму, яка передала у власність Кримському акціонерному
товариству по туризму та екскурсіях "YYY" спірне майно.
Слід також відмітити, що визнаючи договір купівлі-продажу за №1857
від 30.06.2000 року недійним з тій підстави, що його було укладено
з порушенням вимог Указу Президента України "Про особливості
приватизації об'єктів незавершеного будівництва" ( 591/99 ) (591/99)
за
№591/99 від 28.05.1999 року, який був чинним на момент укладання
спірного договору, та Закону України "Про особливості приватизації
об'єктів незавершеного будівництва" ( 1953-14 ) (1953-14)
, оскільки
відповідачами не було вирішено питання щодо відведення земельної
ділянки, господарські суди не звернули уваги на той факт, що
вказані нормативні акти передбачають право покупців придбати разом
з об'єктом незавершеного будівництва земельну ділянку, однак це не
є їх обов'язком.
Також, відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду
України від 28.04.1978 року №3 ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
зі змінами
внесеними постановами від 25.12.1992 року №13 ( v0013700-92 ) (v0013700-92)
та
від 25.05.1998 року № 15 ( v0015700-98 ) (v0015700-98)
"Про судову практику в
справах про визнання угод недійсними" суд, якщо інше не
передбачено законом, в разі визнання договору недійсним з підстав
передбачених частиною 1 статті 48 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
своїм рішенням зобов'язує кожну із сторін повернути другій стороні
все одержане за угодою. Вказані наслідки визнання угоди недійсною
господарський суд Автономної Республіки Крим не застосував.
Господарські суди апеляційної та касаційної інстанцій на вказані
недоліки уваги не звернули.
За таких обставин, всі судові рішення ухваленні по цій справі
підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді, слід всебічно та повно з'ясувати всі
обставини справи, належним чином дослідити підстави виникнення
права власності у Кримського акціонерного товариства по туризму та
екскурсіях "YYY" на предмет спору та ухвалити законне і
обгрунтоване рішення.
Керуючись статтями 111-17-111-20 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата,
постановила:
Постанову Вищого господарського суду України від 11 березня 2003
року ( sp02/956-1 ) (sp02/956-1)
у справі №Х2, постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 29.10.2002 та року рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.08.2002
року - скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.