ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
16.12.2003 Справа N 12/348
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі: <...>
за участю представника ТОВ "Валентина" - Аляб'єва М.К.,
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Валентина" на ухвалу Вищого
господарського суду України від 30 вересня 2003 р. у справі за
позовом Приватного підприємства "Сінкро" до ТОВ "Валентина" про
звільнення нежитлового приміщення та за зустрічним позовом про
визнання недійсним договору, В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням господарського суду Донецької області від
02.10.2002 р., залишеним без змін постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 29.04.2003 р., первісний
позов задоволено, у зустрічному позові відмовлено.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.06.2003 р.
прийнято касаційну скаргу ТОВ "Валентина" на постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 29.04.2003 р. до касаційного
провадження, розгляд скарги призначено на 15.07.2003 р.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.07.2003 р.
відкладено розгляд справи на 16.09.2003 р., зобов'язано скаржника
надати суду докази, що підтверджують право особи, яка підписала
касаційну скаргу, на її підписання.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.09.2003 р.
відкладено розгляд справи на 30.09.2003 р., зобов'язано скаржника
надати суду докази, що підтверджують право особи, яка підписала
касаційну скаргу, на її підписання.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.09.2003 р.
повернено касаційну скаргу ТОВ "Валентина" на постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 29.04.2003 р. на підставі п.1
ст. 111-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з тих мотивів, що скаржником не
надано належних доказів, які б підтверджували те, що особа, яка
підписала касаційну скаргу, є директором ТОВ "Валентина".
20 листопада 2003 р. Верховним Судом України порушено
провадження за касаційною скаргою ТОВ "Валентина", у якій
ставиться питання про скасування ухвали Вищого господарського суду
України від 30.09.2003 р. та передачу справи на розгляд до Вищого
господарського суду України. В обгрунтування скарги зроблено
посилання на різне застосування Вищим господарським судом України
одного і того ж положення закону в аналогічних справах.
Касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Повернення касаційної скарги ТОВ "Валентина" на підставі п.1
ст. 111-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з тих мотивів, що скаржником не
надано належних доказів, які б підтверджували те, що особа, яка
підписала касаційну скаргу, є директором ТОВ "Валентина",
здійснено всупереч вимогам чинного законодавства, без врахування
факту порушення касаційного провадження у справі.
Так, ухвалою Вищого господарського суду України від
11.06.2003 р. касаційну скаргу ТОВ "Валентина" на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 29.04.2003 р. було
прийнято до касаційного провадження, розгляд скарги призначено на
15.07.2003 р. Справа неодноразово відкладалась розглядом.
Пункт 1 ст. 111-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, на який в
обгрунтування оскаржуваної ухвали послався касаційний суд,
передбачає право суду не прийняти касаційну скаргу підписану
особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове
становище якої не зазначено, та повернути скаржнику. Тобто, дана
норма застосовується у тих випадках, коли провадження за
касаційною скаргою ще не було порушено.
Повернення касаційної скарги з зазначеної в ухвалі підстави
після порушення провадження у справі не грунтується на чинному
законодавстві.
При наведених обставинах оскаржувана ухвала Вищого
господарського суду України не є законною та обгрунтованою і
підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до Вищого
господарського суду України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу ТОВ "Валентина" задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 30 вересня
2003 р. скасувати та передати справу на розгляд до Вищого
господарського суду України.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Вісник господарського судочинства, рік 2004, N 2, стор.135