Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
                      ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 
02.12.2003 року                        
 
Судова  палата  у  господарських справах Верховного Суду України у
складі:
 
Головуючого судді,
суддів;
 
розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу
закритого   акціонерного  товариства  "YYY"  на  постанову  Вищого
господарського суду  України  від  ХХ.06.2003  року  у  справі  за
позовом  відкритого  акціонерного  товариства  "XXX"  до закритого
акціонерного товариства "YYY" про стягнення суми,
 
                           встановила:
 
У грудні 2002 року відкрите акціонерне товариство "XXX" звернулось
з позовом до закритого акціонерного товариства "YYY" про стягнення
суми.  Позовні  вимоги   мотивовані   тим,   що   відповідач   має
заборгованість  по  оплаті  послуг  за період з ХХ.11.2000 року по
ХХ.11.2001  року  по  забезпеченню  котельної  енергоносіями,  яка
виникла на підставі договору від ХХ.10.2000 року за № Х0.
 
Відповідач позов не визнавав, пославшись на його безпідставність.
 
Рішенням господарського  суду  Н-ської області від ХХ.12.2002 року
позов задоволене з тих підстав,  що закрите акціонерне  товариство
"YYY"  фактично  отримало  послуги  по  забезпеченню енергоносіями
котельної та має розрахуватись за них відповідно до умов  договору
за №Х0 від ХХ.10.2000 року.
 
Постановою Н-ського    апеляційного    господарського   суду   від
ХХ.03.2003 року рішення  суду  першої  інстанції  скасовано  та  в
позові відмовлено з мотивів недоведеності позовних вимог відкритим
акціонерним товариством "XXX".
 
Постановою Вищого  господарського   суду   від   ХХ.06.2003   року
скасовано   постанову   суду   апеляційної  інстанції,  а  рішення
господарського суду Н-ської області від ХХ.12.2002  року  залишено
без змін.
 
Ухвалою від  ХХ  жовтня  2003  року  Верховним  Судом  України  за
касаційною  скаргою  закритого   акціонерного   товариства   "YYY"
порушено  провадження  з перегляду у касаційному порядку постанови
Вищого господарського суду України  від  ХХ  червня  2003  року  з
мотивів  різного  застосування  Вищим  господарським судом України
положень одного й того ж закону в аналогічних справах.
 
Заслухавши доповідь  судді-доповідача,   пояснення   представників
сторін,  перевіривши  матеріали  справи і рішення,  які приймались
судами в процесі її розгляду,  Судова палата вважає,  що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Як вбачається  з матеріалів справи та встановлено судами,  закрите
акціонерне товариство "YYY" користується послугами по забезпеченню
котельної   енергоносіями   на  підставі  договору  за  №  Х0  від
ХХ.10.2000 року про надання послуг по  забезпеченню  енергоносіями
котельної,  наданої  в оренду комунальному відділу Міськвиконкому,
який  було  підписано  відповідачем  з  протоколом   розбіжностей.
Оскільки  сторони не дійшли згоди з усіх істотних умовах договору,
зокрема, що стосується вартості послуг, рішенням арбітражного суду
Н-ської  області від ХХ.06.2001 року закрите акціонерне товариство
"YYY" було зобов'язане  укласти  договір  про  надання  послуг  по
забезпеченню  енергоносіями  котельної  у  редакції запропонованої
відкритим акціонерним товариством "XXX". Зазначене рішення суду не
скасовано та вступило в закону силу ХХ.06.2001 року.
 
Відповідно до  статті  153  Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
         договір
вважається укладеним,  коли між сторонами в потрібній  у  належних
випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
 
Задовольняючи позов  господарський суд першої інстанції не звернув
уваги на той факт,  що у період з ХХ.11.2000  року  по  ХХ.06.2001
року  між  відкритим  акціонерним  товариством  "XXX"  та закритим
акціонерним товариством "YYY" були відсутні  договірні  відносини,
оскільки неукладений договір не породжує ніяких прав та обов'язків
для сторін.
 
Господарські суди апеляційної та касаційної  інстанцій  зазначений
недолік не виправили, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
 
Відповідно до  частини 2 статті 151 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
        
зобов'язання виникають з договору або інших підстав,  зазначених у
статті 4 цього кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  якою встановлено, що цивільні
права   та   обов'язки   виникають   з    підстав,    передбачених
законодавством України,  а також з дій громадян і організацій, які
хоч і не передбачені законом,  але в силу загальних начал і змісту
цивільного законодавства породжують цивільні права та обов'язки.
 
Господарські суди  при  вирішенні  даного  спору на вказані вимоги
закону уваги не звернули та не з'ясували належним  чином  підстави
виникнення зобов'язань між сторонами у даному спорі.
 
За таких  обставин,  всі  судові  рішення  ухвалені  по цій справі
підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
 
При новому розгляді слід всебічно та повно з'ясувати всі обставини
справи,  зокрема, що стосуються підстав виникнення зобов'язань між
позивачем  та  відповідачем,   визначення   розміру   та   порядку
розрахунку вартості наданих послуг.
 
Керуючись статтями   111-17-111-20  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Судова палата,
 
                          постановила:
 
Касаційну скаргу задовольнити.
 
Постанову Вищого господарського суду України  
від ХХ.06.2003 року у справі № Х3,  постанову Н-ського апеляційного 
господарського  суду від ХХ.03.2003 року та рішення господарського 
суду Н-ської області від ХХ.12.2002 року  -  скасувати,  а  справу  
передати  на  новий судовий розгляд.
 
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.