Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.11.2003 р. (скасовано постанову ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді,
Суддів;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
акціонерного банку "SSS" в особі Я-ської обласної дирекції на
постанову Вищого господарського суду України від 12.06.2003 року у
справі за позовом ВАТ "XXX" до АБ "SSS" в особі Я-ської обласної
дирекції, третя особа : відділ Державної виконавчої служби
Р-ського управління юстиції в місті Я-ськ про стягнення суми,
встановила:
У липні 2001 року відкрите акціонерне товариство "XXX" звернулося
до акціонерного банку "SSS" з позовом про стягнення безпідставно
списаної суми у розмірі 1619295, 67 грн. та збитків у сумі 7181,01
грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору за
№2576 на відкриття і ведення поточного рахунку від 03.04.2000
року, укладеного між позивачем та Я-ською обласною дирекцією
акціонерного банку "SSS", оскільки платіжна вимога № 74-467 від 6
липня 2001 року, за якою відповідачем було здійснено списання
коштів відкритого акціонерного товариства "ХХХ" на виконання
наказу арбітражного суду від 24 квітня 2001 року № Х7, не повинна
була прийматися до виконання банківською установою, оскільки вона
не відповідала вимогам інструкції про безготівкові розрахунки в
Україні в національній валюті. Окрім того, відкрите акціонерне
товариство "XXX" не надавало згоди на перерахування коштів.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.
Рішенням господарського суду Я-ської області від 19.02.2002 року,
залишеним без змін постановою Ч-ського апеляційного господарського
суду від 25.03.2003 року, у задоволенні позову відмовлено з тих
підстав, що відповідач правомірно провів списання коштів на
виконання судового рішення за вимогою органів Державної виконавчої
служби, а їх повернення може бути проведено в іншому порядку.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2003 року
зазначені судові рішення скасовано та справу направлено на новий
розгляд, з тих мотивів, що суди першої та апеляційної інстанцій не
звернули уваги і не вжили будь-яких заходів для з'ясування
правових підстав заявленого позивачем позову та не дали оцінки
тому факту, що у провадженні господарського суду Я-ської області
знаходиться справа № Х8, яка безпосередньо пов'язана з даною
справою за позовом між тими ж особами про визнання платіжної
вимоги № 75-467 від 6 липня 2001 року такою, що не підлягає
виконанню.
Ухвалою Верховного Суду України від 30 жовтня 2003 року за
касаційною скаргою Я-ської обласної дирекції акціонерного банку
"SSS" порушено провадження з перегляду у касаційному порядку
постанови Вищого господарського суду України від 12 червня 2003
року з мотивів її невідповідності нормам матеріального та
процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, перевіривши матеріали справи і рішення, які приймались
судами в процесі її розгляду, Судова палата вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Скасовуючи судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій та
направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд
України виходив з того, що господарські суди при вирішенні даного
спору не дослідили всіх обставин справи, зокрема, не з'ясували
правові підстави заявлено позову та не вирішили питання щодо
заявленого позивачем клопотання про об'єднання даної справи із
справою № Х8.
Проте, такий висновок є необгрунтованим, оскільки, як вбачається з
матеріалів справи, господарський суд першої інстанції зазначені
питання належним чином вирішив.
Як встановлено судами, постановою відділу Державної виконавчої
служби Р-ського управління юстиції в місті Я-ськ від 06.07.2001
року було накладено арешт на всі рахунки позивача та на підставі
платіжної вимоги №75-467 було перераховано на рахунок відділу
Державної виконавчої служби Р-ського управління юстиції в місті
Я-ськ кошти у сумі 1619295, 67 грн. згідно наказу арбітражного
суду від 24.04.2001 року № Х7.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
вимоги державного виконавця щодо виконання
зазначених у статті 3 цього Закону ( 606-14 ) (606-14)
рішень є
обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб,
громадян і юридичних осіб на території України.
Таким чином, господарський суд Я-ської області дійшов вірного
висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що
відповідач не порушив умов договору за №2576 на відкриття і
ведення поточного рахунку від 03.04.2000 року та ухвалив законне
рішення про те, що стаття 440 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
застосуванню у даному спорі не підлягає, а підстави для
відповідальності відповідача за статтею 203 Цивільного кодексу
( 1540-06 ) (1540-06)
відсутні.
За таких обставин, постанова Вищого господарського суду України
від 12.06.2003 року підлягає скасуванню, а постанова Ч-ського
апеляційного господарського суду від 25.03.2003 року - залишенню в
силі.
Керуючись статтями 111-17-111-20 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата,
постановила:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України
від 12.06.2003 року у справі № Х2 - скасувати, а
постанову Ч-ського апеляційного господарського суду
від 25.03.2003 року - залишити в силі.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.