ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                       25.11.2003  N 03/278
 
                                      Справа N 15/2
 
 
     Розглянувши у  відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" в особі  Херсонської
обласної  дирекції на постанову Вищого господарського суду України
від 12.06.2003 року у справі за позовом ВАТ "Херсоннафтопереробка"
до  АППБ  "Аваль"  в  особі  Херсонської обласної дирекції,  третя
особа:  відділ   Державної   виконавчої   служби   Комсомольського
управління юстиції   в   місті   Херсоні   
 
про   стягнення суми,
 
                      В С Т А Н О В И Л А:
 
     У липні   2001   року    відкрите    акціонерне    товариство
"Херсоннафтопереробка"       звернулося       до      акціонерного
поштово-пенсійного  банку  "Аваль"   з   позовом   про   стягнення
безпідставно списаної суми у розмірі 1619295,67 грн.  та збитків у
сумі 7181,01 грн.
 
     Позов мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору за
N 2576    на   відкриття   і   ведення   поточного   рахунку   від
03.04.2000 року,  укладеного між позивачем та Херсонською обласною
дирекцією акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль",  оскільки
платіжна  вимога  N  74-467  від  6  липня  2001  року,  за   якою
відповідачем    було    здійснено   списання   коштів   відкритого
акціонерного товариства "Херсоннафтопереробка" на виконання наказу
арбітражного суду від 24 квітня 2001 року N 9/67,  не повинна була
прийматися до виконання банківською установою,  оскільки  вона  не
відповідала  вимогам  Інструкції  про  безготівкові  розрахунки  в
Україні в національній валюті.  Окрім  того,  відкрите  акціонерне
товариство    "Херсоннафтопереробка"    не   надавало   згоди   на
перерахування коштів.  Відповідач позов не визнав,  посилаючись на
його безпідставність.
 
     Рішенням господарського    суду   Херсонської   області   від
19.02.2002  року,  залишеним   без   змін   постановою   Одеського
апеляційного   господарського   суду   від   25.03.2003   року,  у
задоволенні  позову  відмовлено  з  тих  підстав,  що   відповідач
правомірно провів списання коштів на виконання судового рішення за
вимогою органів Державної виконавчої служби,  а їх повернення може
бути проведено в іншому порядку.
 
     Постановою Вищого    господарського    суду    України    від
12.06.2003 року  зазначені  судові  рішення  скасовано  та  справу
направлено  на  новий  розгляд,  з тих мотивів,  що суди першої та
апеляційної інстанцій не  звернули  уваги  і  не  вжили  будь-яких
заходів  для  з'ясування  правових  підстав  заявленого  позивачем
позову  та  не  дали  оцінки  тому   факту,   що   у   провадженні
господарського суду   Херсонської   області   знаходиться   справа
N 15/28,  яка безпосередньо пов'язана з даною справою  за  позовом
між тими  ж  особами  про  визнання  платіжної вимоги N 75-467 від
6 липня 2001 року такою, що не підлягає виконанню.
 
     Ухвалою Верховного Суду України від 30 жовтня  2003  року  за
касаційною  скаргою  Херсонської  обласної  дирекції  акціонерного
поштово-пенсійного банку "Аваль" порушено провадження з  перегляду
у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України
від 12 червня  2003  року  з  мотивів  її  невідповідності  нормам
матеріального та процесуального права.
 
     Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін,  перевіривши матеріали справи і  рішення,  які  приймались
судами в процесі її розгляду,  Судова палата вважає,  що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Скасовуючи судові  рішення   суду   першої   та   апеляційної
інстанцій   та   направляючи   справу   на  новий  розгляд,  Вищий
господарський суд України виходив з того, що господарські суди при
вирішенні даного спору не дослідили всіх обставин справи, зокрема,
не з'ясували правові  підстави  заявлено  позову  та  не  вирішили
питання  щодо заявленого позивачем клопотання про об'єднання даної
справи із справою N 15/28.
 
     Проте, такий  висновок  є   необїрунтованим,   оскільки,   як
вбачається з матеріалів справи, господарський суд першої інстанції
зазначені питання належним чином вирішив.
 
     Як встановлено   судами,   постановою    відділу    Державної
виконавчої  служби  Комсомольського  управління  юстиції  в  місті
Херсоні від 06.07.2001 року було накладено арешт  на  всі  рахунки
позивача   та   на   підставі   платіжної  вимоги  N  75-467  було
перераховано  на  рахунок  відділу  Державної  виконавчої   служби
Комсомольського  управління  юстиції  в місті Херсоні кошти у сумі
1619295,67 грн.    згідно    наказу    арбітражного    суду    від
24.04.2001 року N 9/67.
 
     Відповідно до   частини   1  статті  6  Закону  України  "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
         вимоги державного виконавця щодо
виконання   зазначених   у   статті   3   цього  Закону  рішень  є
обов'язковими  для  усіх  органів,  організацій,  посадових  осіб,
громадян і юридичних осіб на території України.
 
     Таким чином,  господарський  суд  Херсонської  області дійшов
вірного висновку,  з яким погодився суд апеляційної інстанції,  що
відповідач  не  порушив  умов  договору  за  N 2576 на відкриття і
ведення поточного рахунку від 03.04.2000 року та  ухвалив  законне
рішення  про  те,  що  стаття  440  Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
        
застосуванню  у  даному  спорі  не  підлягає,   а   підстави   для
відповідальності  відповідача  за  статтею  203 Цивільного кодексу
відсутні.
 
     За таких   обставин,  постанова  Вищого  господарського  суду
України від  12.06.2003  року  підлягає  скасуванню,  а  постанова
Одеського  апеляційного  господарського суду від 25.03.2003 року -
залишенню в силі.
 
     Керуючись статтями    111-17    -    111-20    Господарського
процесуального кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,   Судова   палата,
П О С Т А Н О В И Л А:
 
     Касаційну скаргу задовольнити.
 
     Постанову Вищого     господарського    суду    України    від
12.06.2003 року у справі N 15/2 - скасувати, а постанову Одеського
апеляційного  господарського суду від 25.03.2003 року - залишити в
силі.
 
     Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.