СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                            18.11.2003

     Верховний Суд  України,  розглянувши  у  відкритому  судовому
засіданні  касаційну  скаргу  АКБ  "Україна"  на   ухвалу   Вищого
господарського суду України від 15 липня 2003 р. ( n0022600-03 ) (n0022600-03)
         у
справі  за  позовом  АКБ  "Україна"  до   Херсонського   обласного
дочірнього   підприємства   ДАК   "Хліб   України"  про  стягнення
9772178,61  грн.  заборгованості  за  векселями,  1772378,69  грн.
відсотків та 3500 грн. збитків, В С Т А Н О В И В:

     Оскаржуваною ухвалою Вищий господарський суд України повернув
без  розгляду  касаційну   скаргу   АКБ   "Україна"   на   рішення
господарського  суду Херсонської області від 12 травня 2003 р.  на
підставі п.  1 ч. 1 ст. 111-3 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        . Ухвала обґрунтована
тим, що касаційна скарга підписана представником АКБ "Україна" Г.,
проте наявна в матеріалах касаційної скарги ксерокопія довіреності
N 2,  якою його уповноважено представляти інтереси АКБ "Україна" у
Вищому господарському суді України та подавати  касаційні  скарги,
належним  чином  не  завірена,  оскільки  не зазначено прізвище та
посаду  особи,  яка   посвідчила   відповідність   наданої   копії
оригіналу.

     АКБ "Україна"   просить  ухвалу  Вищого  господарського  суду
України ( n0022600-03 ) (n0022600-03)
         скасувати,  мотивуючи касаційну скаргу  її
невідповідністю  Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         та неоднаковим
застосуванням  Вищим  господарським  судом  України  того   самого
положення закону в аналогічних справах.

     Заслухавши суддю-доповідача    та   пояснення   представників
сторін,  розглянувши  та  обговоривши  доводи  касаційної  скарги,
перевіривши   матеріали  справи,  Судова  палата  у  господарських
справах Верховного Суду України вважає,  що  касаційна  скарга  не
підлягає задоволенню з таких підстав.

     Повертаючи касаційну скаргу,  Вищий господарський суд України
послався на те,  що вона підписана особою,  яка не мала  права  її
підписувати.

     У частинах  1  та 3 ст.  28 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
         зазначається,  що
справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх  органи,  що
діють   у   межах   повноважень,   наданих  їм  законодавством  та
установчими документами,  через свого  представника,  повноваження
якого,  зокрема,  можуть  підтверджуватися  довіреністю  від імені
підприємства,  організації.  Довіреність  видається  за   підписом
керівника  або  іншої  уповноваженої  ним  особи  та посвідчується
печаткою підприємства, організації.

     Відповідно до ч.  2 ст.  36 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
          письмові  докази
подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

     Із матеріалів    касаційної   скарги,   поданої   до   Вищого
господарського суду України, вбачається, що ксерокопія довіреності
N 2 належним чином не оформлена.

     Отже, висновок  Вищого господарського суду України законний і
обґрунтований,  тому оскаржувана  ухвала  підлягає  залишенню  без
змін, а касаційна скарга - відхиленню.

     Виходячи з  викладеного та керуючись статтями 111-17 - 111-20
ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Верховний Суд України П О С Т А Н О В И В:

     Касаційну скаргу АКБ "Україна"  відхилити,  а  ухвалу  Вищого
господарського  суду України від 15 липня 2003 р.  ( n0022600-03 ) (n0022600-03)
        
залишити без змін.

     Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

 "Господарське судочинство

 в Україні: Судова практика.

 Застосування процесуальних

 норм", 2005 р.