СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
21.10.2003
(Витяг)
У січні 2003 р. компанія "Blumberg Indastries L.L.C." (далі -
Компанія) звернулась у Господарський суд Дніпропетровської області
із позовом до відкритого акціонерного товариства
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі -
Товариство) про визнання недійсними рішень загальних зборів
акціонерів названого Товариства від 4 серпня 2000 р., у тому числі
про збільшення статутного фонду шляхом додаткової емісії акцій.
Позов було обгрунтовано тим, що рішення про збільшення статутного
фонду та додатковий випуск акцій прийнято на загальних зборах
акціонерів Товариства, скликаних і проведених із порушенням вимог
статей 40, 43 Закону від 19 вересня 1991 р. N 1576-XII ( 1576-12 ) (1576-12)
"Про господарські товариства" (далі - Закон). Компанія також
зазначила, що текст повідомлення про другий випуск акцій
Товариства був затверджений загальними зборами акціонерів 4 серпня
2000 р., опублікований 21 травня 2001 р. і містить дані, яких не
могло бути в наявності на момент проведення зборів. Компанія
вважала, що у текст повідомлення було внесено зміни без погодження
із загальними зборами акціонерів, хоча правлінню чи іншому органу
Товариства не доручалося внесення таких змін. Позивач послався на
те, що порушення вимог Закону позбавили можливості акціонерів
(зокрема, Компанію) в повній мірі ознайомитися з умовами
майбутньої емісії акцій та скористатися переважним правом на
придбання акцій додаткового випуску, призвели до втрати ним більш
ніж удвічі можливої кількості голосів на загальних зборах
акціонерів Товариства і права на отримання дивідендів у частині
непридбаних акцій.
Відповідач позов не визнав, мотивуючи свої заперечення тим,
що на дату опублікування повідомлення про загальні збори
акціонерів, а також дату проведення самих зборів Компанія ще не
була акціонером Товариства, тому ніяких її прав не порушено.
Відповідач також зазначив, що Державна комісія з цінних паперів та
фондового ринку зареєструвала другий випуск акцій Товариства,
підтвердивши тим самим законність дій емітента при збільшенні
статутного фонду.
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від
20 лютого 2003 р. позов задовольнив. Суд зазначив, що відповідно
до ст. 43 Закону ( 1576-12 ) (1576-12)
повідомлення про проведення загальних
зборів акціонерів Товариства має бути опубліковане не пізніше ніж
за 45 днів до їх скликання, але фактично в одній газеті воно було
опубліковане за 44 дні до скликання зборів, а в другій - за
40 днів. У ст. 40 Закону встановлено вимоги до змісту повідомлення
про скликання загальних зборів з питання змін статутного фонду
акціонерного товариства, яких відповідач не дотримав. Зокрема,
повідомлення не містило таких даних: проекту змін до статуту
акціонерного товариства, пов'язаних зі збільшенням статутного
фонду; дати початку і закінчення підписки на акції, що будуть
додатково випущені; порядку відшкодування власникам акцій збитків,
пов'язаних зі змінами статутного фонду. За цих обставин суд дійшов
висновку, що відповідач порушив вимоги Закону під час підготовки
та проведення загальних зборів акціонерів Товариства, які
відбулися 4 серпня 2000 р.
Ухвалою від 24 лютого 2003 р. Господарський суд
Дніпропетровської області задовольнив клопотання Компанії про
вжиття заходів до забезпечення позову, а саме: до внесення змін у
реєстр акціонерів загальним зборам акціонерів Товариства та
будь-яким іншим особам і органам заборонено розглядати питання та
приймати рішення про збільшення розміру статутного фонду
Товариства, про підведення підсумків підписки на додатковий випуск
акцій Товариства, про внесення (затвердження) змін до статуту
Товариства у зв'язку зі збільшенням статутною фонду та додатковою
емісією акцій, будь-які інші питання щодо збільшення статутного
фонду та випуску акцій Товариства.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою
від 25 березня 2003 р. та Вищий господарський суд України
постановою від 26 червня 2003 р. зазначені ухвалу та рішення суду
першої інстанції залишили без зміни.
25 вересня 2003 р. Верховний Суд України за касаційною
скаргою Товариства порушив провадження з перегляду в касаційному
порядку постанов Вищого господарського суду України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників
відповідача та позивача, розглянувши доводи, наведені у касаційних
скаргах, перевіривши матеріали справи, Судова палата у
господарських справах Верховного Суду України визнала, що
касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
Чинним законодавством передбачено право господарського
товариства, яким є акціонерне товариство, змінювати (збільшувати
або зменшувати) розмір статутного фонду. Зокрема, ст. 38 Закону
( 1576-12 ) (1576-12)
встановлено, що акціонерне товариство має право
збільшувати статутний фонд, якщо всі раніше випущені акції
повністю сплачені за вартістю не нижче номінальної; збільшення
статутного фонду здійснюється в порядку, встановленому Державною
комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом випуску нових
акцій, обміну облігацій на акції або збільшення номінальної
вартості акцій. Вирішення цього питання віднесено до компетенції
загальних зборів акціонерів, а в разі якщо статутний фонд
збільшують не більше ніж на 1/3, відповідне рішення може прийняти
правління за умови, що таке передбачено статутом.
Суди встановили, що 4 серпня 2000 р. відбулися загальні збори
акціонерів Товариства, на яких прийнято рішення про збільшення
статутного фонду Товариства на суму 122 млн. 590 тис. 130 грн.
шляхом додаткового випуску акцій у кількості 490 млн. 360 тис.
520 штук номінальною вартістю однієї акції 25 коп. Це рішення суд
першої інстанції визнав недійсним з тих мотивів, що Товариство не
дотримало вимог статей 40, 43 Закону ( 1576-12 ) (1576-12)
щодо терміну, в
який має бути зроблено повідомлення про скликання загальних зборів
акціонерів, та змісту повідомлення про загальні збори з питання
змін статутного фонду акціонерного товариства. Отже, підставою для
задоволення позову Компанії стали встановлені судом порушення
процедури скликання загальних зборів акціонерів Товариства.
Слід відзначити, що встановлені законодавством вимоги до
порядку скликання загальних зборів акціонерів мають завданням
забезпечити власникам акцій реальну можливість використати своє
право на участь у зборах. Тому недотримання зазначених вимог може
бути підставою для визнання прийнятих на зборах рішень недійсними,
якщо це істотно вплинуло на здійснення акціонерами своїх прав та
прийняття зборами рішень. Суд першої інстанції цього не врахував,
правового обгрунтування незаконності рішень, прийнятих загальними
зборами акціонерів Товариства, не навів, а суди апеляційної й
касаційної інстанцій на це уваги не звернули.
Непереконливими є висновки суду першої інстанції, з якими
погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, щодо
наявності у Компанії матеріально-правового інтересу в цій справі.
Як зазначено судом, недотримання терміну опублікування
повідомлення про проведення Загальних зборів та відсутність у
повідомленні всієї передбаченої законодавством інформації
позбавили акціонерів і потенційних покупців акцій емітента
можливості ретельно підготуватися до здійснення наданих їм Законом
( 1576-12 ) (1576-12)
та статутом прав під час проведення зборів. Проте
відповідно до норм чинного законодавства Компанія не має права
звертатися до суду із позовом в інтересах інших осіб. Під час
розгляду справи відповідач стверджував, й іншого не встановлено
судом, що на час опублікування повідомлення про проведення
загальних зборів та прийняття зборами рішень Компанія ще не була
акціонером Товариства. Відповідно ж до ст. 41 Закону право брати
участь у загальних зборах мають лише акціонери, а право дорадчого
голосу - члени виконавчих органів, які не є акціонерами.
Незаконною є і ухвала суду першої інстанції, залишена без
зміни судами апеляційної й касаційної інстанцій, про вжиття
заходів до забезпечення позову шляхом заборони Товариству та іншим
особам вирішувати будь-які питання щодо збільшення статутного
фонду та випуску цінних паперів до внесення змін до реєстру
акціонерів Товариства.
Згідно зі ст. 66 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
вжиття заходів до
забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи
неможливості виконання рішення господарського суду. Проте у цій
справі Компанія не пред'являла вимоги щодо внесення змін до
реєстру акціонерів. Отже, у зазначеній ухвалі суд вирішив питання,
не пов'язані з розглядом справи та виконанням можливого рішення за
результатами її розгляду.
За таких обставин судові рішення у справі не можна визнати
законними й обгрунтованими, у зв'язку з чим Судова палата у
господарських справах Верховного Суду України, керуючись статтями
111-17 і 111-21 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційні скарги Товариства
задовольнила, скасувавши постанови Вищого господарського суду
України від 26 червня 2003 р., Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 25 березня 2003 р., рішення Господарського
суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2003 р. та ухвалу
цього ж суду від 24 лютого 2003 р., а справу передала на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Вісник Верховного суду України, рік 2004, N 5, стор.16