Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.10.2003 року (скасовано постанову ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді,
суддів;
розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"XXX" на постанову Вищого господарського суду України від
ХХ.04.2003 року у справі за позовом відкритого акціонерного
товариства "XXX" до відкритого акціонерного товариства "Виробниче
підприємство "YYY" про зобов'язання передати трикімнатну квартиру,
встановила:
У листопаді 2001 року ВАТ "XXX" звернулося до господарського суду
м. Н-ська з позовом до ВАТ "Виробниче підприємство "YYY" про
зобов'язання передати трикімнатну квартиру. Позовні вимоги
обґрунтовувались тим, що відповідач, якому передано трикімнатну
квартиру № 99 по вул. Ц-ній 88 в м. Н-ську за гарантійним листом №
Х6 від ХХ.01.1994 року, свої зобов'язання не виконав і рівноцінну
квартиру в будинку № 33 по вул. Р-ській в м. Ч-ську не надав.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на відсутність
предмету спору, відсутність договірних відносин та пропуск строку
позовної давності.
Рішенням господарського суду м. Н-ська від ХХ.09.2002 року позов
задоволене з посиланням на ст. 161 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
,
відповідно до якої зобов'язання повинні виконуватися відповідно до
закону, договору або вимог, що звичайно ставляться.
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.01.2003 року рішення господарського суду м. Н-ська від
ХХ.09.2001 року залишено без змін з тих же підстав.
Постановою Вищого господарського суду України від ХХ.04.2003 року
постанову Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.01.2003
року та рішення господарського суду м. Н-ська від ХХ.09.2002 року
скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у позові з
посиланням на відсутність між сторонами будь-яких договірних
відносин.
ХХ.07.2003 року Верховним Судом України за касаційною скаргою ВАТ
"XXX" порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого
господарського суду України від ХХ.04.2003 року. Скарга
мотивуються неправильним застосуванням норм матеріального та
процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Судова
палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
цивільні права
і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а
також з дій громадян і організацій які хоч і не передбачені
законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного
законодавства породжують цивільні права і обов'язки.
Господарськими судами встановлено, що Відповідач листом № Х6 від
ХХ.01.1994 року звернувся з пропозицією до Позивача про передачу
кв. 99 по вул. Ц-ній 88 в м. Н-ську у розпорядження ВП "YYY" для
надання сім'ї А.А.А.. При цьому зобов'язався компенсувати
рівноцінну квартиру Позивачу за рахунок площі у будинку № 11 по
вул. Р-ській м. Ч-ську.
Позивач пропозицію прийняв, свої зобов'язання виконав, про що
свідчить відповідь від ХХ.01.1994 року та розпорядження Я-ської
районної держадміністрації № Х3 від ХХ.02.1994 року про надання
сім'ї А.А.А. кв. № 99 по вул. Ц-ній 88 м. Н-ська.
Суд першої і апеляційної інстанції прийшли до законного і
обгрунтованого висновку про те, що між сторонами виникли цивільні
права і обов'язки на підставі угоди укладеної у письмовій формі, з
зазначенням істотних умов щодо предмету договору, мети, виконанню
зобов'язань відповідно до вимог ст.ст. 41, 42-44, 153 Цивільного
кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Згідно з ч. 2 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Скасовуючи судові рішення у справі Вищий господарський суд
України, посилаючись на ті ж самі норми матеріального права та
фактичні обставини, що і суди першої та апеляційної інстанцій,
всупереч вимог ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, дав іншу правову
оцінку доказам і прийшов до помилкового висновку про відсутність
між сторонами договірних відносин.
За таких обставин, незаконна постанова Вищого господарського суду
України підлягає скасуванню, а законна і обгрунтована постанова
апеляційного суду залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 111-17, 111-18, 111-19, 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата,
постановила:
Касаційну скаргу ВАТ "XXX" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України ( sp02/736-1 ) (sp02/736-1)
від ХХ.04.2003 року скасувати.
Постанову Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.01.2003
року залишити без змін.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.