Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Інституту фізики гірничих процесів Національної академії наук України на постанову Вищого господарського суду України від 22.05.2003 (sp02/730-1) року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник" до Відділення фізико-технічних гірничих проблем Національної академії наук України при Донецькому фізико-технічному інституті ім. О.О. Галкіна про стягнення суми,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2002 року товариство з обмеженою відповідальністю "Гірник" звернулось з позовом до Відділення фізико-технічних гірничих проблем Національної академії наук України при Донецькому фізико-технічному інституті ім. О.О. Галкіна про стягнення заборгованості та збитків. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не оплатив роботи по капітальному ремонту та модернізації 47 секцій МКМ, згідно до договору підряду від 05.05.99 року за N 8.

Відділення фізико-технічних гірничих проблем Національної академії наук України при Донецькому фізико-технічному інституті ім. О.О. Галкіна позов не визнало, посилаючись на його безпідставність.

До прийняття рішення по справі, позивач клопотанням від 12.02.2002 року зменшив ціну позову у частині стягнення збитків від інфляції.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.03.2002 року позов задоволено частково з тих підстав, що товариство з обмеженою відповідальністю "Гірник" належним чином виконало договір підряду, але Відділення фізико-технічних гірничих проблем Національної академії наук України при Донецькому фізико-технічному інституті ім. О.О. Галкіна не розрахувалось за виконану роботу в повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2003 року рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено з тих мотивів, що позивач неналежним чином виконав роботи, передбачені договором підряду від 05.05.99 року N 8, зокрема, не було проведено стендових випробувань відремонтованих секцій. Окрім того, товариство з обмеженою відповідальністю "Гірник" повинно було передати відремонтоване устаткування шахті N 2 "Новгородська", а не відповідачу.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.05.2003 року постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення господарського суду Донецької області від 11.03.2002 року залишено без змін.

Ухвалою від 14 серпня 2003 року Верховним Судом України за касаційною скаргою Інституту фізики гірничих процесів Національної академії наук України порушено провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 22 травня 2003 року з мотивів її невідповідності нормам матеріального права та різного застосування Вищим господарським судом України положень одного й того ж закону в аналогічних справах.

В судовому засіданні представник Інституту фізики гірничих процесів Національної академії наук України висловився на підтримку касаційної скарги, а представник позивача - за її відхилення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи і рішення, які приймались судами в процесі її розгляду, Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України виходив з того, що відповідно до статті 332 Цивільного кодексу (1540-06) підрядчик повинен був передати відремонтоване устаткування лише замовнику - Відділенню фізико-технічних гірничих проблем Національної академії наук України при Донецькому фізико-технічному інституті ім. О.О. Галкіна, а не шахті, як це передбачалось укладеною угодою.

Проте, такий висновок суперечить положенням статей 160, 164 Цивільного кодексу (1540-06) , якими передбачено можливість укладання договору на користь третьої особи та покладання прийняття виконання зобов'язання за угодою на третю особу.

Окрім того, суд касаційної інстанції зазначивши, що акт приймання по якості від 29.06.99 року, на якій посилається Донецький апеляційний господарський суд, не відповідає вимогам чинного законодавства, порушив вимоги статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , вдавшись до перевірки доказів, які були належним чином оцінені судом апеляційної інстанції.

До того ж, при вирішенні даного спору господарський суд Донецької області не з'ясував всіх обставин справи та не звернув уваги на той факт, що в провадженні цього ж суду вже знаходилась справа N 1/1 за позовом Відділення фізико-технічних гірничих проблем Національної академії наук України при Донецькому фізико-технічному інституті ім. О.О. Галкіна до товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник" про стягнення збитків, що виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем договору підряду від 05.05.99 року за N 8, яка судом не розглянута.

Враховуючи, що справа N 1/1 пов'язана із даною справою та їх окремий розгляд неможливий, слід було б, у відповідності до частини 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , вирішити питання про об'єднання зазначених справ в одне провадження.

Господарські суди апеляційної та касаційної інстанцій на вказані порушення уваги не звернули, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

За таких обставин, постанова Вищого господарського суду України від 22.05.2003 року, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2003 року та рішення господарського суду Донецької області від 11.03.2002 року підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

При новому розгляді слід всебічно встановити обставини справи, належним чином дослідити договір підряду від 05.05.99 року за N 8, вирішити питання щодо об'єднання в одне провадження справи N 1/1 за позовом Відділення фізико-технічних гірничих проблем Національної академії наук України при Донецькому фізико-технічному інституті ім. О.О. Галкіна до товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник" про стягнення збитків і справи N 40/54 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник" до Відділення фізико-технічних гірничих проблем Національної академії наук України при Донецькому фізико-технічному інституті ім. О.О. Галкіна про стягнення суми та ухвалити законне і обїрунтоване рішення.

Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Верховний Суд України П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 22.05.2003 року у справі N 40/54 (sp02/730-1) , постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2003 року та рішення господарського суду Донецької області від 11.03.2002 року скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.