ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
09.09.2003 Справа N 02-4-17/10599
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі: <...> за участю представника Відкритого акціонерного
товариства з газопостачання та газифікації "Київоблгаз" -
Литвина В.С,
розглянувши касаційну скаргу відділу державної виконавчої
служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві на
постанову Вищого господарського суду України від 15 квітня 2003 р.
у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства з
газопостачання та газифікації "Київоблгаз" до відділу державної
виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у
м. Києві про оскарження дій органу державної виконавчої служби
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2002 р. Відкрите акціонерне товариство з
газопостачання та газифікації "Київоблгаз" звернулось до
господарського суду м. Києва з позовом про оскарження дій відділу
державної виконавчої служби Шевченківського районного управління
юстиції у м. Києві по винесенню постанови від 18.07.2002 р. про
відмову у відкритті виконавчого провадження за заявою позивача про
примусове виконання відповіді на претензію.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.10.2002 р.
відмовлено у прийнятті позовної заяви на підставі п.1 ст. 62 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
як такої, що не підлягає розгляду в
господарських судах України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
27.01.2003 р. зазначена ухвала скасована з посиланням на ст. 8,
121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, справа передана на розгляд
господарського суду м. Києва.
Постановою Вищого господарського суду України від
15.04.2003 р. постанова Київського апеляційного господарського
суду від 27.01.2003 р. залишена без змін.
14 серпня 2003 р. Верховним Судом України порушено
провадження за касаційною скаргою відділу державної виконавчої
служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, у
якій ставиться питання про скасування постанови Вищого
господарського суду України від 15.04.2003 р. Для обгрунтування
скарги зроблено посилання на неправильне застосування норм
процесуального права, невідповідність оскаржуваної постанови
рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Залишаючи без змін постанову апеляційного суду, суд
касаційної інстанції не звернув уваги на те, що скарги на відмову
державних виконавців у відкритті виконавчого провадження за
визнаними претензіями не підлягають розгляду у господарських судах
України.
Стаття 121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачає право, зокрема,
стягувана на оскарження дій чи бездіяльності органів Державної
виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов
господарських судів. У даному ж випадку позивач оскаржував
постанову державного виконавця про відмову в порушенні виконавчого
провадження за визнаною претензією.
Оскарження учасниками виконавчого провадження та особами, які
залучаються до проведення виконавчих дій, рішень, дій або
бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи
державної виконавчої служби, відповідно до Глави 31-Г ЦПК України
( 1502-06 ) (1502-06)
, має здійснюватися до суду загальної юрисдикції.
Посилання судів апеляційної та касаційної інстанцій на ч.5
ст. 8 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якою встановлено, що якщо у
відповіді про визнання претензії не повідомляється про
перерахування визнаної суми, то через 20 днів після її отримання
така відповідь є підставою для примусового стягнення
заборгованості державною виконавчою службою в порядку,
встановленому Законом України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
, не може спростовувати правильності висновку
господарського суду першої інстанції про непідвідомчість
господарському суду позову про оскарження стягувачем відмови в
порушенні виконавчого провадження за визнаною претензією.
Таким чином, ухвала місцевого господарського суду м. Києва
від 14.10.2002 р. про відмову у прийнятті позовної заяви на
підставі п.1 ст. 62 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
як такої, що не
підлягає розгляду в господарських судах України, є законною.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова
палата П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу відділу державної виконавчої служби
Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві
задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від
15.04.2003 р. та постанову Київського апеляційного господарського
суду від 27.01.2003 р. скасувати, а ухвалу господарського суду
м. Києва від 14.10.2002 р. залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.