Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2003 року
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді,
Суддів;
за участю представника ТОВ "ХХХ" - присутній,
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "YYY" на постанову Вищого
господарського суду України від ХХ квітня 2003 р. у справі за
позовом ТОВ "ХХХ" до ВАТ "YYY" про стягнення 299 474,07 грн.,
встановила:
У жовтні 2002 р. ТОВ "ХХХ" звернулось до господарського суду м.
Н-ська з позовом про відшкодування йому ВАТ "YYY" збитків у сумі
299 474,07 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що внаслідок незабезпечення
відповідачем як власником складу додержання протипожежних вимог і
стандартів сталася пожежа, якою в орендованих позивачем складських
приміщеннях було знищено його майно.
Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на недоведеність
позивачем заподіяння йому шкоди та відсутність вини ВАТ "YYY" у
виникненні пожежі.
Рішенням господарського суду м. Н-ська від ХХ.11.2002 р. позов
задоволено.
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.02.2003 р. зазначене рішення скасоване. У позові відмовлено з
тих мотивів, що позивачем не доведено наявність вини відповідача у
порушенні протипожежних вимог.
Постановою Вищого господарського суду України від ХХ.04.2003 р.
постанова Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.02.2003
р. скасована, рішення господарського суду м. Н-ська від ХХ.11.2002
р. залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що відповідач та Приватне підприємство
"ZZZ" (орендар, з вини якого сталася пожежа на складі) несуть
солідарну відповідальність перед позивачем за заподіяну шкоду і
він вправі вирішувати, до кого звертатися з вимогою.
ХХ червня 2003 р. Верховним Судом України порушено провадження за
касаційною скаргою ВАТ "YYY", у якій ставиться питання про
скасування постанови Вищого господарського суду України від
ХХ.04.2003 р. та припинення провадження у справі. В обґрунтування
скарги зроблено посилання на неправильне застосування норм
матеріального права, невідповідність оскаржуваної постанови
рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм
матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 111-10 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підставами для скасування або зміни рішення
місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови
апеляційного господарського суду є порушення або неправильне
застосування норм матеріального чи процесуального права.
Скасовуючи постанову апеляційного суду, суд касаційної інстанції
послався на порушення судом апеляційної інстанції норм
матеріального права.
Однак, таке посилання позбавлено правового обґрунтування, не
відповідає вимогам закону. За змістом статті 440 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, шкода, заподіяна майну юридичної особи,
підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла,
за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою
є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Суд касаційної інстанції не спростував висновку апеляційного суду
про відсутність необхідних правових підстав для покладення на
відповідача відповідальності за шкоду, що виникла в результаті
пожежі з вини іншої особи.
Доводи касаційного суду про право позивача на одержання
солідарного відшкодування шкоди як за рахунок ПП "ZZZ", з вини
якого сталася пожежа, так і за рахунок відповідача-орендодавця, не
ґрунтуються на законі та положеннях договору, укладеного між
сторонами.
Солідарну відповідальність перед потерпілим, відповідно до статті
451 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
, несуть особи, що спільно
заподіяли шкоду.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України N
6 від 27.03.92 року "Про практику розгляду судами цивільних справ
за позовами про відшкодування шкоди" ( v0006700-92 ) (v0006700-92)
, шкода,
заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в
частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності).
Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто, заподіяли неподільну
шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю
наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.
Суд апеляційної інстанції факту спільного заподіяння шкоди
позивачу відповідачем та ПП "ZZZ" не встановив.
Згідно статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, встановлювати такий факт суд касаційної інстанції
повноважень не мав.
Дана вимога Кодексу касаційним судом була порушена.
Таким чином, оскаржувана постанова суду касаційної інстанції,
ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Наведене дає підстави для скасування оскаржуваної постанови та
залишення в силі постанови апеляційної інстанції.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111 - 17 - 111 - 20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова
палата
постановила:
Касаційну скаргу ВАТ "YYY" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України ( sp06/118-1 ) (sp06/118-1)
від ХХ.04.2003 р. скасувати, а постанову Н-ського
апеляційного господарського суду від ХХ.02.2003 р.
залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.