ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
02.09.2003 Справа N 3/437
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: <...>
за участю представника ТОВ "БТВ" - Антонєнка Л.В., розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Електроприладпостач" на постанову Вищого господарського суду України від 22 квітня 2003 р. у справі за позовом ТОВ "БТВ" до ВАТ "Електроприладпостач" про стягнення 299474,07 грн., В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2002 р. ТОВ "БТВ" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про відшкодування йому ВАТ "Електроприладпостач" збитків на суму 299474,07 грн.
Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що внаслідок незабезпечення відповідачем як власником складу додержання протипожежних вимог і стандартів сталася пожежа, якою в орендованих позивачем складських приміщеннях було знищено його майно.
Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на недоведеність позивачем заподіяння йому шкоди та відсутність вини ВАТ "Електроприладпостач" у виникненні пожежі.
Рішенням господарського суду м. Києва від 26.11.2002 р. позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2003 р. зазначене рішення скасоване. У позові відмовлено з тих мотивів, що позивачем не доведено наявність вини відповідача у порушенні протипожежних вимог.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2003 р. постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2003 р. скасована, рішення господарського суду м. Києва від 26.11.2002 р. залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що відповідач та Приватне підприємство "Розмай" (орендар, з вини якого сталася пожежа на складі) несуть солідарну відповідальність перед позивачем за заподіяну шкоду і він вправі вирішувати, до кого звертатися з вимогою.
26 червня 2003 р. Верховним Судом України порушено провадження за касаційною скаргою ВАТ "Електроприладпостач", у якій ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 22.04.2003 р. та припинення провадження у справі. На обгрунтування скарги зроблено посилання на неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність оскаржуваної постанови рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Скасовуючи постанову апеляційного суду, суд касаційної інстанції послався на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
Однак, таке посилання позбавлене правового обгрунтування, не відповідає вимогам закону. За змістом ст. 440 Цивільного кодексу УРСР (1540-06)
, шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Суд касаційної інстанції не спростував висновку апеляційного суду про відсутність необхідних правових підстав для покладення на відповідача відповідальності за шкоду, що виникла в результаті пожежі з вини іншої особи.
Доводи касаційного суду про право позивача на одержання солідарного відшкодування шкоди як за рахунок ПП "Розмай", з вини якого сталася пожежа, так і за рахунок відповідача-орендодавця, не грунтуються на законі та положеннях договору, укладеного між сторонами.
Солідарну відповідальність перед потерпілим, відповідно до ст. 451 Цивільного кодексу (1540-06)
, несуть особи, що спільно заподіяли шкоду.
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 (v0006700-92)
від 27.03.92 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності).
Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.
Суд апеляційної інстанції факту спільного заподіяння шкоди позивачу відповідачем та ПП "Розмай" не встановив.
Згідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, встановлювати такий факт суд касаційної інстанції повноважень не мав.
Дана вимога Кодексу (1798-12)
касаційним судом була порушена.
Таким чином, оскаржувана постанова суду касаційної інстанції, ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наведене дає підстави для скасування оскаржуваної постанови та залишення в силі постанови апеляційної інстанції.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Судова палата ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу ВАТ "Електроприладпостач" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 22.04.2003 р. скасувати, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2003 р. залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.