СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
26.08.2003
Верховний Суд України, розглянувши касаційну скаргу АБ
"ІКАР-БАНК" (далі - Банк) на постанову Вищого господарського суду
України від 24 січня 2003 р. ( n0019600-03 ) (n0019600-03)
у справі за позовом
державного транспортно-експедиційного підприємства "Інтертранс"
(далі - Підприємство) до Банку про стягнення 2 млн. грн.,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2001 р. Підприємство звернулося до господарського
суду Донецької області з позовом про стягнення з Банку 2 млн. грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що Підприємство та ТОВ
"Науково-виробниче підприємство "Донуглепневматика" (далі -
Товариство) уклали договір від 4 липня 2000 р. N ГД-167 (далі -
Договір), за яким Підприємство взяло на себе зобов'язання з
транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних та
транзитних вантажів Товариства. 30 грудня 2000 р. і 26 січня
2001 р. Договір був пролонгований.
На забезпечення погашення заборгованості Товариства перед
Підприємством за договором Банком 3 січня 2001 р. було видано
гарантійний лист на суму 2 млн. грн. зі строком дії до 5 березня
2001 р.
Оскільки Товариство свої зобов'язання за договором не
виконало, Підприємство порушує питання про стягнення суми
заборгованості з гаранта.
Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що
позивачем не було пред'явлено рахунків, передбачених гарантійним
листом, у встановлений строк; а також те, що видана Банком
гарантія на забезпечення зобов'язань за Договором не поширює свою
дію на договори, укладені між Товариством та Підприємством надалі.
Крім того, на сьогодні Товариство ніякої заборгованості перед
Підприємством не має.
Листом Вищого господарського суду України від 11 липня
2002 р. N 01-14/806 справу було направлено на розгляд до
господарського суду м. Києва.
Рішенням господарського суду м. Києва від 21 серпня 2002 р.
позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
15 жовтня 2002 р. зазначене рішення скасовано. У позові відмовлено
з тих підстав, що Договір не було пролонговано та позивачем не
доведено поширення гарантії на зобов'язання, що є предметом позову
в цій справі.
Постановою Вищого господарського суду України від 24 січня
2003 р. ( n0019600-03 ) (n0019600-03)
постанову Київського апеляційного
господарського суду від 15 жовтня 2002 р. скасовано, рішення
господарського суду м. Києва від 21 серпня 2002 р. залишено без
змін.
Постанова мотивована тим, що вимоги позивача про виконання
відповідачем своїх зобов'язань за гарантійним листом та сплату
заборгованості Товариством є правомірними.
Верховним Судом України 3 квітня 2003 р. порушено провадження
за касаційною скаргою Банку, в якій порушується питання про
скасування постанови Вищого господарського суду України від
24 січня 2003 р. ( n0019600-03 ) (n0019600-03)
та припинення провадження у
справі. На обґрунтування скарги зроблено посилання на неправильне
застосування норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 111-10 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка
передбачає підстави для скасування або зміни Вищим господарським
судом України рішення або постанови, порушення норм процесуального
права є в будь-якому разі підставою для скасування рішення
місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо
рішення постановлено господарським судом із порушенням правил
предметної або територіальної підсудності, крім випадків,
передбачених ч. 4 ст. 17 цього Кодексу.
Наведена вимога закону Вищим господарським судом України не
дотримана, оскільки ця справа на порушення вимог процесуального
кодексу була передана господарському суду м. Києва листом
заступника голови Вищого господарського суду України та розглянута
судом із порушенням правил територіальної підсудності,
встановленої ст. 15 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
. Випадок, передбачений ч. 4
ст. 17 ГПК, у цьому разі місця не мав.
За таких обставин постанова суду касаційної інстанції не може
вважатися законною. Всі постановлені у справі судові рішення
підлягають скасуванню з направленням справи на розгляд до
господарського суду Донецької області.
Під час нового розгляду справи суду слід всебічно, повно та
об'єктивно розглянути всі обставини справи та постановити рішення
відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Банку задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 24 січня
2003 р., ( n0019600-03 ) (n0019600-03)
постанову Київського апеляційного
господарського суду від 15 жовтня 2002 р. та рішення
господарського суду м. Києва від 21 серпня 2002 р. скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Донецької області.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
"Господарське судочинство
в Україні: Судова практика.
Застосування процесуальних
норм", 2005 р.