Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.08.2003 року (скасовано постанову ВГСУ)
Верховний Суд України на засіданні суддів Судової палати у
господарських справах у складі
головуючого судді,
суддів;
за участі представників
позивача: присутні,
відповідача: присутні,
Генеральної прокуратури України: присутній,
переглянувши у відкритому судовому засіданні за касаційною скаргою
Відкритого акціонерного товариства "YYY" (далі - Інститут)
постанову Вищого господарського суду України від ХХ травня 2003
року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "XXX"
(далі - Товариство) до Інституту про стягнення 10719 786 грн.
боргу,
встановив:
З позовом до Господарського суду м. Н-ська Товариство звернулося
ХХ червня 2002 року.
Заявлена позовна вимога мотивована тим, що: на підставі рішення
Господарського суду м. Н-ська від ХХ квітня 2002 року (справа № Х2
за позовом Товариства до Інституту про зобов'язання укласти
договір купівлі-продажу акцій) між Товариством та Інститутом був
укладений договір про продаж останньому емітованих ним 765 699
простих іменних акцій за ринковою ціною 14 грн. за 1 акцію
загальною вартістю 10 719 786 грн.; відповідно до статті 2
названого договору Інститут зобов'язаний був оплатити їх протягом
5 днів з моменту передачі реєстратору цінних паперів сертифікату
акцій та передавального розпорядження; зазначений сертифікат та
передавальне розпорядження реєстратору передані, але оплату акцій
Інститут не здійснив.
Інститут позов не визнав, мотивуючи свої заперечення тим, що
судове рішення у справі № Х2 не набрало законної сили, оскільки
воно оскаржене в апеляційному порядку, і у зв'язку з чим
реєстратор не здійснив їх перереєстрації.
Рішенням від ХХ липня 2002 року позов задоволено в заявленій сумі.
Судове рішення обґрунтовано тим, що рішення у справі № Х2 набрало
законної сили, а тому відповідно до статті 35 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України)
має для даної справи преюдиціальне значення.
Н-ський апеляційний господарський суд постановою від ХХ січня 2003
року рішення суду першої інстанції скасував виходячи з того, що
рішення у справі № Х2 не набрало законної сили, а тому договір
купівлі-продажу акцій не встановив для сторін цивільних прав і
обов'язків.
Оскаржуваною постановою Вищий господарський суд України постанову
апеляційного суду скасував і залишив в силі рішення суду першої
інстанції.
Постанова обґрунтована висновком про те, що: договір
купівлі-продажу акцій суди першої та апеляційної інстанцій визнали
укладеним; факти оскарження рішення у справі № Х2 в апеляційному
порядку і незавершення апеляційного перегляду на дату ухвалення
даної постанови в силу положень статті 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не є підставою вважати зазначене рішення таким, що не набрало
законної сили; передача акцій у власність Інституту відбулася, а
тому він зобов'язаний їх оплатити.
Інститут просить постанову Вищого господарського суду України
скасувати, мотивуючи касаційну скаргу неправильним застосуванням
судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін і
Генеральної прокуратури України, розглянувши та обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд
України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Підставою задоволення позову судом першої інстанції та залишення
такого рішення в силі Вищим господарським судом України є їх
висновок про набрання законної сили рішенням у справі № Х2 і,
відповідно, про укладеність договору купівлі-продажу акцій, на
підставі якого між Товариством та Інститутом виникли взаємні
зобов'язання щодо передачі акцій з боку Товариства і їх оплати з
боку Інституту.
На відміну від суду першої інстанції апеляційний суд дійшов
висновку про те, що на підставі частини четвертої статті 85 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
(у разі подання апеляційної скарги або
внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано,
набирає законної сили після розгляду справи апеляційною
Інстанцією) судове рішення у справі № Х2 не набрало законної сили,
а тому між Товариством та Інститутом не встановилися договірні
відносини, а відтак, обґрунтування позовних вимог у даній справі
договором, що предметом позову у названій справі, безпідставне.
При цьому він виходив з того, що на дату ухвалення постанови, що
оскаржується (ХХ травня 2003 року) була ухвалена постанова Вищого
господарського суду України від ХХ вересня 2002 року про передачу
справи № Х2 на апеляційний розгляд.
Проте господарські суди всіх інстанцій при ухвалені у справі
рішення постанов не врахували положення частини першої статті 79
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно з якою господарський суд зупиняє
провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до
вирішення пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує
господарські спори.
Враховуючи, що дана справа безпосередньо пов'язана зі справою №
Х2, яка знаходилась на апеляційному розгляді, що не був завершеним
на дату ухвалення в ній рішення, господарські суди зобов'язані
були зупинити провадження у даній справі.
З огляду на викладене всі ухвалені у справі рішення і постанови
підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Верховний Суд України
постановив:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "YYY"
задовольнити, постанову Вищого господарського суду України
( sp02/693-1 ) (sp02/693-1)
від ХХ травня 2003 року, постанову Н-ського
апеляційного господарського суду від ХХ січня 2003 року
та рішення Господарського суду м. Н-ська від ХХ липня
2002 року скасувати, а справу передати на новий розгляд
до господарського суду першої інстанції.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.