Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.08.2003 року
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді,
суддів;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
закритого акціонерного товариства "XXX" на постанову Вищого
господарського суду України від ХХ.04.2003 року у справі за
позовом закритого акціонерного товариства нафтової компанії "YYY"
до закритого акціонерного товариства "XXX" про визнання договору
оренди та додаткової угоди до нього недійсними,
встановила:
У жовтні 2001 року закрите акціонерне товариство нафтова компанія
"YYY" у господарському суді Н-ської області звернулось з позовом
до закритого акціонерного товариства "XXX" про визнання недійсним
договору оренди комплексу технологічних споруд від ХХ.05.2001 року
№ Х8. Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначений договір
укладений всупереч діючому законодавству, оскільки не отримано
згоди Антимонопольного комітету України на його укладання, до того
ж, він суперечить меті створення та інтересам позивача.
Відповідач позов не визнав.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Н-ської області від ХХ.11.2001 року,
залишеним без змін постановою Ч-ського апеляційного господарського
суду від ХХ.12.2001 року та постановою Вищого господарського суду
України від ХХ.03.2002 року, позов задоволено та визнано недійсним
договір оренди на підставі статей 48, 50 Цивільного кодексу
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Постановою Верховного Суду України від ХХ.06.2002 року всі судові
рішення по цій справі скасовано та справу передано на новий
судовий розгляд з тих підстав, що судами при вирішенні даного
спору невірно застосовано норми матеріального права.
При новому розгляді, позивач уточнив позовні вимоги та просив
визнати недійсною також додаткову угоду, до спірного договору
оренди, від ХХ.05.2001 року.
Рішенням господарського суду Н-ської області від ХХ.09.2002 року
позов задоволено з тих підстав, що договір оренди укладено з
порушенням вимог Закону України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ) (3745-12)
,
оскільки передача приміщень в оренду була здійснена без дозволу
органів державного пожежного нагляду, а додаткова угода від
ХХ.05.2001 року була укладена головою правління закритого
акціонерного товариства нафтової компанії "YYY" з перевищенням
наданих йому повноважень.
Постановою Ч-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.02.2003 року скасовано рішення суду першої інстанції та в
позові відмовлено з тих мотивів, що переданий в оренду комплекс не
є цілісним майновим комплексом, не є структурним підрозділом та
орендоване обладнання не пов'язане між собою кінцевим результатом,
також позивач не довів, що вартість орендованого об'єкту перевищує
суму грошового еквіваленту, що дорівнює 1 млн. доларів США. Окрім
того, господарський суд Н-ської області невірно застосував до
спірних правовідносин положення Законів України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
та "Про пожежну
безпеку" ( 3745-12 ) (3745-12)
. Стосовно ж додаткової угоди від ХХ.05.2001
року, суд апеляційної інстанції відмітив, що Статут позивача не
містить обмежень щодо повноважень голови правління на укладання
договорів в інтересах закритого акціонерного товариства нафтової
компанії "YYY", до того ж, відбулось подальше схвалення угоди.
Постановою Вищого господарського суду України від ХХ.04.2003 року
зазначені судові рішення скасовано, а справу передано на новий
розгляд. Постанова мотивована тим, що суди при вирішенні даного
спору не встановили всіх обставин, що мають значення для справи,
та порушили вимоги статті 111-21 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалою від ХХ червня 2003 року Верховним Судом України за
касаційною скаргою закритого акціонерного товариства "XXX"
порушено провадження з перегляду у касаційному порядку постанови
Вищого господарського суду України від ХХ квітня 2003 року з
мотивів її невідповідності нормам матеріального та процесуального
права.
В судовому засіданні представник відповідача висловився на
підтримку касаційної скарги, а представники закритого акціонерного
товариства нафтової компанії "YYY" - за її відхилення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і рішення,
які приймались судами в процесі її розгляду, Судова палата вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 4 статті 1 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
оренда майна інших
форм власності може регулюватися положеннями цього Закону
( 2269-12 ) (2269-12)
, якщо інше не передбачено законодавством та договором
оренди.
Спірний договір оренди не містить застережень про те, що сторони
домовились не застосовувати до своїх договірних відносин положення
Закону України "Про оренду державного та комунального майна"
( 2269-12 ) (2269-12)
і така норма відсутня в законодавстві України.
За таких обставин, постанова Вищого господарського суду України є
законною і обгрунтованою.
Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата,
постановила:
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "XXX" залишити
без задоволення, а постанову Вищого господарського суду України
від ХХ квітня 2003 року у справі № Х0 - без змін.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.