ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
10.06.2003 Справа N 6/2/16
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі <...>:
за участю представників Акціонерного поштово-пенсійного банку
"Аваль" - Чорного А.Г. і Юнаша А.Б.; ВАТ "Мотор Січ" -
Алєксєєвої О.І., Гонтаря В.М. та Кацило Н.М., розглянувши у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької
обласної дирекції Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" на
постанову Вищого господарського суду України від 19 лютого
2003 року N 6/2/16 у справі за позовом Запорізької обласної
дирекції Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" до
ВАТ "Мотор Січ" (третя особа - ТОВ "Укрсібресурс") про звернення
стягнення на заставлене майно відповідача в сумі 9520000 грн.,
В С Т А Н О В И Л А:
25 липня 2002 року Запорізька обласна дирекція Акціонерного
поштово-пенсійного банку "Аваль" звернулась до господарського суду
Запорізької області з позовом до ВАТ "Мотор Січ" (третя особа -
ТОВ "Укрсібресурс") про звернення стягнення на заставлене майно
відповідача в сумі 9520000 грн. Позовні вимоги обгрунтовувались
тим, що 14 грудня 2000 року сторони уклали договір застави в
забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Укрсібресурс" за кредитним
договором від 13 грудня 2000 року. На день подачі позову
заборгованість ТОВ "Укрсібресурс" перед позивачем складала
2361497 грн. 61 коп. Тому позивач просив звернути стягнення на
предмет застави - 5 авіаційних турбінних двигунів вартістю
9520000 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від
25 вересня 2002 року у задоволенні позову відмовлено, оскільки
згідно з ст. 194 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
порука припиняється, якщо
кредитор протягом трьох місяців з дня настання строку зобов'язання
не пред'явить позову до поручителя. У даній справі позивач значно
перевищив тримісячний строк подачі позову.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 3 січня 2003 року вищевказане рішення скасовано. Позов
задоволене. Звернуто стягнення на заставлене за договором застави
N 011/02-11/106 від 14 грудня 2000 року майно, що належить
відповідачу, на загальну суму 2366671 грн. 32 коп.
Постанова обгрунтована тим, що відповідно до ст. 178 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
договори застави і поручительства є самостійними
видами забезпечення виконання зобов'язання. Тому висновок суду
першої інстанції про те, що строк для пред'явлення позову сплинув,
є помилковим. Сума заборгованості за кредитним договором
відповідає фактичним обставинам справи і відповідачем не
оспорюється.
Постановою Вищого господарського суду України від 19 лютого
2003 року N 6/2/16 рішення господарського суду Запорізької області
від 25 вересня 2002 року та постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 3 січня 2003 року скасовано,
а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова мотивована тим, що суди належним чином не
обгрунтували своїх висновків із наведенням відповідних доказів та
не з'ясували початок і закінчення строків окремо за вимогами
повернення кредиту, сплати відсотків та неустойки, що впливає на
правильність застосування положень ст. 194 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Ухвалою судової палати у господарських справах Верховного
Суду України від 22 травня 2003 року порушено провадження з
перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського
суду України від 19 лютого 2003 року N 6/2/16 за касаційною
скаргою Запорізької обласної дирекції Акціонерного
поштово-пенсійного банку "Аваль", де поставлено питання про
скасування зазначеної постанови та припинення провадження у
справі. Посилання зроблені на порушення норм матеріального права
та виявлення різного застосування Вищим господарським судом
України одного й того ж положення закону в аналогічних справах.
Заслухавши доповідача, пояснення представника Акціонерного
поштово-пенсійного банку "Аваль", який підтримав доводи касаційної
скарги та просив її задовольнити, представника ВАТ "Мотор Січ",
який заперечував проти цього, перевіривши матеріали справи, судова
палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла
висновку, що оскаржена постанова Вищого господарського суду
України підлягає скасуванню, а постанова Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 3 січня 2003 року - залишенню
в силі із таких підстав.
Вищий господарський суд України, скасовуючи попередні судові
рішення та передаючи справу на новий розгляд, виходив з того, що
на порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суди першої та
апеляційної інстанцій належним чином не обгрунтували своїх
висновків із наведенням відповідних доказів. Судом не з'ясовано,
чи має правове значення для вирішення даного спору те, що рішенням
господарського суду Запорізької області від 12 вересня 2002 року
вже було звернуто стягнення на майно ТОВ "Укрсібресурс" за
договором застави з Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль".
Не встановлено початок і закінчення строків окремо за кожною
вимогою по забезпеченню зобов'язань за кредитним договором, що
впливає на правильність застосування положень ст. 194 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Проте, такі висновки є безпідставними.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що Дніпропетровський
апеляційний господарський суд, приймаючи постанову, належно
мотивував свої висновки і виклав доводи, на підставі яких
задовольнив позов.
Як встановлено судами, 13 грудня 2000 року між Акціонерним
поштово-пенсійним банком "Аваль" (кредитор) та ТОВ "Укрсібресурс"
(позичальник) укладено кредитний договір та додаткові угоди N N 1,
2, 3, 4 про надання кредиту в сумі 4500000 грн. зі строком
погашення до 28 серпня 2001 року (т.1, а.с. 4-12).
14 грудня 2000 року на забезпечення виконання зобов'язань
позичальника Акціонерний поштово-пенсійний банк "Аваль" та
ВАТ "Мотор Січ" уклали договір поруки N 011/02-11/107 та договір
застави N 011/02-11/106. Пунктом 2.1 договору застави передбачено,
що предметом застави є 5 авіаційних турбінних двигунів (т.1,
а.с. 13-16, 48-49).
У зазначений у кредитному договорі строк ТОВ "Укрсібресурс"
не розрахувалось повністю з банком. Заборгованість складала
2366671 грн. 32 коп. Отже, зобов'язання ТОВ "Укрсібресурс" щодо
повернення кредиту не були виконані.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.
Статтею 28 цього ж закону передбачено, що право застави
припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.
Отже, оскільки забезпечене заставою зобов'язання за кредитним
договором не виконано, відсутні правові підстави для припинення
застави та на заставлене майно необхідно звернути стягнення.
У відповідності з ст. 178 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
виконання
зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, заставою і
поручительством. Тобто, договір застави і договір поруки є
самостійними видами забезпечення зобов'язань.
Тому встановлений ст. 194 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
строк для
подання позову не може застосовуватися до правовідносин
заставодавця і заставодержателя за договором застави.
У зв'язку з наведеним постанова Вищого господарського суду
України від 19 лютого 2003 року N 6/2/16 підлягає скасуванню, а
постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
3 січня 2003 року - залишенню в силі.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова палата у господарських справах
Верховного Суду України П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Запорізької обласної дирекції Акціонерного
поштово-пенсійного банку "Аваль" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 19 лютого
2003 року N 6/2/16 скасувати, а постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 3 січня 2003 року залишити в
силі.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Вісник господарського судочинства, рік 2004, N 1