Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "Інформтехнологія".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.05.2003 р. м. Київ
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді
суддів
за участю представників АКБ "У" - присутні; ЗАТ "Черкаський завод
"СМ" - присутні та арбітражного керуючого присутній;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Черкаської обласної філії АКБ "У" на постанову Вищого
господарського суду України від 28 жовтня 2002 року № 08 у справі
за заявою Черкаської обласної філії АКБ "У" та ЗАТ "Черкаський
завод "СМ" про затвердження мирової угоди по справі про
банкрутство ЗАТ "Черкаський завод "СМ",
встановила:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 8 квітня 2002
року за заявою Черкаської обласної філії АКБ "У" порушено справу
про банкрутство ЗАТ "Черкаський завод "СМ".
У травні 2002 року Черкаська обласна філія АКБ "У" та ЗАТ
"Черкаський завод "СМ" звернулись до господарського суду
Черкаської області з заявою про затвердження по справі мирової
угоди.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16 липня 2002
року відмовлено в задоволенні клопотання кредитора (Черкаська
обласна філія АКБ "У") та боржника (ЗАТ "Черкаський завод "СМ")
про припинення провадження у справі про банкрутство в зв'язку з
затвердженням між сторонами мирової угоди. Зобов'язано кредитора в
десятиденний строк опублікувати в офіційних друкованих органах
оголошення про порушення справи про банкрутство.
Постановою Вищого господарського суду України від 28 жовтня 2002
року № 08 вищевказану ухвалу залишено без змін.
Ці судові рішення мотивовані тим, що сторонами порушено порядок
укладання мирової угоди, передбачений ст.ст. 35-37 Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
. Зокрема, мирова угода укладена між
боржником і лише одним з кредиторів, а також підписана не головою
комітету кредиторів, а кредитором - заявником по справі.
Ухвалою судової палати у господарських справах Верховного Суду
України від 17 квітня 2003 року порушено провадження з перегляду в
касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України
від 28 жовтня 2002 року № 08 за касаційними скаргами Черкаської
обласної філії АКБ "У" та ЗАТ "Черкаський завод "СМ", де
поставлено питання про скасування зазначеної постанови Вищого
господарського суду України та передачу справи на новий розгляд до
суду першої інстанції. Посилання зроблені на порушення норм
матеріального і процесуального права, невідповідність оскарженої
постанови положенням Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та
виявлення різного застосування Вищим господарським судом України
одного й того ж положення закону в аналогічних справах. Після
порушення провадження по даній справі до Верховного Суду України
надійшла заява ЗАТ "Черкаський завод "СМ" про відкликання
касаційної скарги, котра підлягає задоволенню.
Заслухавши доповідача, пояснення представників Черкаської обласної
філії АКБ "У" та ЗАТ "Черкаський завод "СМ", які підтримали доводи
касаційної скарги і просили її задовольнити, та арбітражного
керуючого Х-а Ю.З., котрий заперечував проти цього, перевіривши
матеріали справи, судова палата у господарських справах Верховного
Суду України дійшла висновку, що оскаржена постанова Вищого
господарського суду України підлягає скасуванню, а справа -
передачі на новий розгляд до суду першої інстанції з таких
підстав.
Як свідчать матеріали справи, 30 травня 2002 року відповідно до
вимог ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі - Закон)
арбітражному керуючому - розпоряднику майна ЗАТ Черкаський завод
"СМ" Х-у Ю.З. була надіслана спільна заява кредитора та боржника
про затвердження мирової угоди. У цій заяві перед арбітражним
керуючим ставилось питання про передачу мирової угоди до
господарського суду Черкаської області для затвердження.
Арбітражний керуючий спільну заяву з доданими до неї документами
повернув сторонам (а.с. 82, 84).
У зв'язку з цим сторони були змушені звернутися з клопотанням про
затвердження мирової угоди безпосередньо до господарського суду
(а.с. 58).
Згідно з ст. 4-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарські суди
розглядають справи про банкрутство у порядку провадження,
передбаченому ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з урахуванням особливостей,
встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
мирова угода може
бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про
банкрутство. Відмовляючи в задоволенні клопотання сторін про
затвердження мирової угоди, суд першої інстанції виходив лише з
того, що ця мирова угода укладена з порушенням порядку,
встановленого ст.ст. 35-37 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
до затвердження
мирової угоди сторін суд роз'яснює сторонам наслідки цієї
процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих
дій у представників сторін.
Судом не з'ясовано зміст мирової угоди, її відповідність закону.
Так, ні суд першої інстанції, ні касаційний суд не обгрунтували
неможливість ініціювання самими сторонами перед господарським
судом питання про затвердження мирової угоди та неможливість її
укладення між одним кредитором та боржником (при відсутності інших
кредиторів), оскільки закон таку ситуацію не врегульовує, але ним
вона не виключається.
У зв'язку з наведеним усі постановлені по справі рішення
підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до
суду першої інстанції.
У газеті "ГУ" від 2 серпня 2002 року було опубліковано оголошення
про порушення справи про банкрутство ЗАТ "Черкаський завод "СМ".
При новому розгляді справи слід перевірити, чи не порушуються
затвердженням мирової угоди права інших кредиторів.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова палата у господарських справах
Верховного Суду України
постановила:
Касаційну скаргу Черкаської обласної філії АКБ "У" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України ( sp13/074-1 ) (sp13/074-1)
від 28 жовтня 2002 року № 08 та ухвалу господарського суду
Черкаської області від 16 липня 2002 року скасувати, а
справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.