Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2003 року
Верховний Суд України у складі:
Головуючого судді,
суддів;
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю "ХХХ" на постанову Вищого господарського суду
України від ХХ.09.2002 року у справі за позовом товариства з
обмеженою відповідальністю "ХХХ" до Державної податкової інспекції
у Н-ському районі м. Ч-ська про стягнення 104351 грн. та визнання
недійсним податкового повідомлення - рішення,
встановив:
ХХ травня 2002 року товариство з обмеженою відповідальністю "ХХХ"
звернулося до господарського суду Ч-ської з позовом до Державної
податкової інспекції у Н-кому районі м. Ч-ська про експортне
відшкодування ПДВ з бюджету за січень-лютий 2002 року у сумі
104351 грн. Під час судового розгляду справи позивач збільшив свої
позовні вимоги та просив визнати недійсним податкове
рішення - повідомлення ДПІ у Н-ському районі м. Ч-ська від
ХХ.04.2002 року № Х0 як таке, що не відповідає нормам діючого
законодавства.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що відповідно до ст. 8 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
позивачу
протягом 30 календарних днів, наступним за днем подання розрахунку
повинно бути надано експортне відшкодування.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на відсутність
належно оформлених вантажно митних декларацій та невиконання
відповідачем вимог п. 6.2.1 ст. 6 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки товар не був ним
вивезений за межі митної території України.
Рішенням господарського суду Ч-ської області від ХХ.05.2002 року
позов задоволене та визнано недійсним податкове
рішення - повідомлення ДПІ у Н-ському районі м. Ч-ська від
ХХ.04.2002 року № Х0. Суд виходив з того, що відповідачем
неправомірно застосовано п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Постановою Ч-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.07.2002 року залишено без змін рішення господарського суду
Ч-ської області від ХХ.05.2002 року з тих же підстав.
Постановою Вищого господарського суду України від ХХ.09.2002 року
скасовано рішення господарського суду Ч-ської області від
ХХ.05.2002 року та постанову Ч-ського апеляційного господарського
суду від ХХ.07.2002 року з підстав неправильного застосування
господарськими судами п. б.І. ст. 6 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
ХХ.03.2003 року Верховним Судом України за касаційною скаргою ТОВ
"ХХХ" порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого
господарського суду України від ХХ.09.2002 року. Скарга
мотивується виявленням різного застосування Вищим господарським
судом України одного й того ж положення закону в аналогічних
справах.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши
доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи Верховний
Суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Пунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податок за нульовою ставкою обчислюється
щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані)
платником податку за межі митної території України.
Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за
межі митної території України у разі, якщо їх вивезення
(експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною
декларацією (далі - ВМД).
Скасовуючи рішення господарського та постанову апеляційного судів
Вищий господарський суд України грунтував свою постанову тим, що
відповідно до вимог ст.ст. 3-5 Митного кодексу України
( 1970-12 ) (1970-12)
, ст. 2 Закону України "Про митну справу в Україні"
( 1262-12 ) (1262-12)
резидент виконав поставку газу нерезиденту на
ст. Я-ськ, ст. Р-ськ, що є митною територією України, тому
застосування господарськими судами до відносин сторін п.п. 6.2.1
п. 6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
є незаконним.
Висновок касаційного суду є помилковим і не відповідає фактичним
обставинам справи.
Господарським судом встановлено, що позивач за
зовнішньоекономічними контрактами № Х9 від ХХ.09.2001 року і № Х2
від ХХ.01.2002 року експортував скраплений газ фірмі "YYY" (США) і
ТОВ "ZZZ" (Молдова), підтверджений належно оформленеми
вантажно-митними деклараціями у відповідності до Інструкції про
порядок заповнення вантажної митної декларації ( z0443-97 ) (z0443-97)
,
затвердженої наказом Державної митної служби від 9.07.1997 року
№ 307, зареєстрованої Міністерством юстиції 24.09.1997 року за
№ 443/2247.
Згідно граф 20, 21 вантажної митної декларації ( z0443-97 ) (z0443-97)
та
оригіналу транспортних накладних, скраплений газ у цистернах
залізничним транспортом вибув за межі митної території України.
Відповідно до п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст.7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
позивач законно включив
податкові зобов'язання по проведеним експортним операціям до
декларації з ПДВ за січень, лютий 2002 року, визначивши їх за
нульовою ставкою.
Застосування нульової ставки ПДВ до операцій з продажу товарів
вивезених (експортованих) платником податку за межі митної
території України, передбачено п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, тому господарський і апеляційний суди законно і
обгрунтовано прийшли до висновку про відсутність підстав для
нарахування позивачу податкового зобов'язання по зазначених
операціях за ставкою 20% за спірним повідомленням - рішенням ДПІ
та зменшення бюджетного відшкодування, на виплати якого позивач
мав право у звітному податковому періоду, відповідно до вимог
ст. 8 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
За таких обставин постанова касаційного суду підлягає скасуванню,
постанова апеляційного суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-17, 111-18, 111-19, 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України,
-
постановив:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України ( sp01/540-1 ) (sp01/540-1)
від ХХ.09.2002 року скасувати.
Постанову Ч-ського апеляційного господарського суду від ХХ.07.2002
року залишити без змін
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.